# НМТ / ЗНО — Історія України (від найдавніших часів до сьогодення): Обов'язкові дати, історичні постаті, пам'ятки архітектури та мистецтва, карти, козацька доба, УНР та Незалежність

> Повний хронологічний та візуальний канон програми НМТ з історії України: Київська Русь, Королівство Руське, ВКЛ і Річ Посполита, Гетьманщина, Українська революція 1917–1921 рр., Друга світова війна, дисиденти та незалежна Україна.

- **Canonical URL:** https://flashcards.world/flashcards/sets/d428acd3-401d-40f2-a1ac-68f5f2123298/
- **Markdown URL:** https://flashcards.world/flashcards/sets/d428acd3-401d-40f2-a1ac-68f5f2123298.md
- **Level:** basic
- **Languages:** uk → uk
- **Total Cards:** 32

## Flashcards (32 Cards)

| # | Front (Term / Prompt) | Back (Definition / Answer) | Example | Multiple-Choice Options |
| :--- | :--- | :--- | :--- | :--- |
| 1 | Історія України НМТ (Стародавня історія): укажіть хронологічні межі, територію та головні ознаки Трипільської та Скіфської археологічних культур. | Трипільська культура (енеоліт / мідно-кам'яний вік, IV — середина III тис. до н. е., Правобережна Україна від Дніпра до Карпат, відкрив Вікентій Хвойка у 1893 р.): орне землеробство (перелогова система), протоміста-гіганти з двоповерховими житлами, мальована кераміка з орнаментом («біжуча спіраль»), спалення поселень кожні 50–70 років. Скіфи (залізний вік, VII–III ст. до н. е., Причорноморський степ): іраномовні кочовики, «звіриний стиль» у золотарстві (Золота пектораль із кургану Товста Могила, IV ст. до н. е., знайшов Борис Мозолевський у 1971 р.). |  |  |
| 2 | Історія України НМТ (Українські землі у складі ВКЛ та Польщі, XIV–XVI ст.): укажіть дати битви на Синіх Водах, Кревської унії, Грюнвальдської битви, битви під Оршею та утворення Кримського ханства. | 1362 р. — битва на р. Сині Води (великий князь литовський Ольгерд розгромив золотоординських ханів і приєднав Київщину, Переяславщину та Поділля за принципом «старовини не рушимо, новини не вводимо»); 1385 р. — Кревська унія Польщі та Литви (Ягайло і Ядвіга); 1410 р. — Грюнвальдська битва; 1440-ві рр. (1449 р.) — утворення незалежного Кримського ханства на чолі з Хаджі-Гіреєм (з 1478 р. — васал Османської імперії); 1489 р. — перша писемна згадка про українських козаків у хроніці М. Бєльського; 1514 р. — перемога військ князя Костянтина Івановича Острозького над московським військом під Оршею. |  |  |
| 3 | Історія України НМТ (Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, 1648–1657 рр.): зіставте основні битви і договори 1648–1656 років. | 1648 р. — битви під Жовтими Водами (травень), Корсунем (травень), Пилявцями (вересень) і похід до Львова й Замостя; серпень 1649 р. — Зборівська битва і Зборівський договір (утворення Української козацької держави — Війська Запорозького у складі Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств, реєстр 40 тис. козаків); червень–липень 1651 р. — Берестецька битва (зрада Іслам-Гірея ІІІ) та Білоцерківський договір (лише Київське воєводство, реєстр 20 тис.); травень 1652 р. — розгром польського війська під Батогом; 1653 р. — Жванецька облога; січень–березень 1654 р. — Переяславська рада і «Березневі статті» з Московським царством (реєстр 60 тис.); жовтень 1656 р. — Віленське перемир'я між Москвою і Річчю Посполитою. |  |  |
| 4 | Історія України НМТ (Соціально-економічні процеси 1950–1980-х рр.): що таке «раднаргоспи», «хрущовські надпрограми», «косигінська реформа» 1965 р. та «продовольча програма» 1982 р.? | Раднаргоспи (1957–1965 рр. за М. Хрущова) — перехід від галузевого (міністерського) до територіального принципу управління промисловістю та розширення економічних прав УРСР; «надпрограми» Хрущова — освоєння цілини, «кукурудзяна епопея», надмірне розорювання земель і «догнати й перегнати США». Косигінська реформа (1965 р.) — повернення до галузевих міністерств у поєднанні зі спробою запровадити госпрозрахунок і матеріальне стимулювання підприємств за обсягом реалізованої продукції (згорнута на поч. 1970-х рр.). Продовольча програма (травень 1982 р.) — невдала спроба подолати хронічний дефіцит продуктів харчування в умовах кризи колгоспно-радгоспної системи. |  |  |
| 5 | Історія України НМТ (Незалежна Україна з 1991 р. до сьогодення): укажіть дати ухвалення Конституції України, грошової реформи, Помаранчевої революції, вступу до СОТ, Революції Гідності, отримання Томосу та статусу кандидата в члени ЄС. | Грудень 1991 р. — започаткування Збройних Сил України; 1994 р. — Будапештський меморандум (відмова від ядерної зброї) та обрання Президентом Л. Кучми; 1995 р. — вступ України до Ради Європи; 28 червня 1996 р. — ухвалення Конституції України; вересень 1996 р. — грошова реформа (запровадження гривні); листопад–грудень 2004 р. — Помаранчева революція і конституційна реформа (перехід до парламентсько-президентської республіки, обрання В. Ющенка); 2008 р. — вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ); листопад 2013 – лютий 2014 рр. — Євромайдан / Революція Гідності (Герої Небесної Сотні); лютий–березень 2014 р. — початок збройної агресії РФ (тимчасова окупація Криму та частини Донецької і Луганської областей, АТО/ООС); березень і червень 2014 р. — підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (у 2017 р. — безвізовий режим); 6 січня 2019 р. — надання Вселенським патріархом Варфоломієм Томосу про автокефалію Православної церкви України (ПЦУ); 24 лютого 2022 р. — початок повномасштабного російського вторгнення в Україну; червень 2022 р. — надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. |  |  |
| 6 | Історія України НМТ (Міжвоєнний період, 1921–1939 рр.): укажіть суть і хронологічні межі політики «коренізації (українізації)», сталінської модернізації, Голодомору 1932–1933 рр. та подій на західноукраїнських землях. | 1921–1923 рр. — масовий голод на Півдні України. 1921–1928 рр. — НЕП та політика «українізації» (з 1923 р., наркоми освіти Олександр Шумський та Микола Скрипник), літературна дискусія 1925–1928 рр. (М. Хвильовий: «Геть від Москви!»). З 1928–1929 рр. — форсована індустріалізація (Дніпрогес, ХТЗ, «Запоріжсталь», «Азовсталь») і суцільна насильницька колективізація («розкуркулення»). 1930 р. — сфабрикований процес «Спілки визволення України» (СВУ, С. Єфремов). 1932–1933 рр. — Голодомор-геноцид українського народу («Закон про п'ять колосків» від 7 серпня 1932 р., режим «чорних дощок», заборона виїзду селян). 1937–1938 рр. — «Великий терор» (урочище Сандармох, Биківня — «Розстріляне відродження»). На західноукраїнських землях: у Польщі — «осадництво» і «пацифікація» (1930 р.), політика «нормалізації» УНДО (В. Мудрий), створення УВО (1920 р.) та ОУН у Відні (1929 р., Євген Коновалець, інтегральний націоналізм Д. Донцова); у Румунії — Татарбунарське повстання (1924 р.); у Чехословаччині — автономія Підкарпатської Русі (жовтень 1938 р.) та проголошення незалежної Карпатської України у Хусті 15 березня 1939 р. (президент — Августин Волошин, збройні сили — «Карпатська Січ», бій на Красному полі проти угорських військ). |  |  |
| 7 | Історія України НМТ (Галицько-Волинська держава / Королівство Руське, 1199–1340 рр.): назвіть ключові дати й досягнення Романа Мстиславича, Данила Романовича та Юрія І Львовича. | 1199 р. — об'єднання Галицького і Волинського князівств волинським князем Романом Мстиславичем; 1223 р. — битва на р. Калці; 1238 р. — розгром Данилом Романовичем хрестоносців під Дорогичином і відновлення єдності держави; 1240 р. — оборона і падіння Києва (воєвода Дмитро, хан Батий); 1245 р. — Ярославська битва і поїздка Данила в Золоту Орду; 1253 р. — коронація Данила Романовича в Дорогочині папським легатом Опізо; 1256 р. — перша літописна згадка м. Львова; 1303 р. — утворення окремої Галицької православної митрополії за короля Юрія І Львовича; 1340 р. — загибель останнього князя Юрія ІІ Болеслава. |  |  |
| 8 | Історія України НМТ (Друга світова війна, 1939–1945 рр.): назвіть ключові дати від пакту Молотова — Ріббентропа до вигнання нацистських окупантів з усієї території України та входження УРСР до ООН. | 23 серпня 1939 р. — пакт Молотова — Ріббентропа (таємний протокол про поділ сфер впливу); 17 вересня 1939 р. — вторгнення Червоної армії в Західну Україну («Золотий вересень», радянізація Галичини і Волині); червень 1940 р. — приєднання Північної Буковини та Бессарабії. 22 червня 1941 р. — напад нацистської Німеччини на СРСР (танкова битва в районі Луцьк — Броди — Рівне — Дубно); 30 червня 1941 р. — проголошення у Львові ОУН(б) «Акта відновлення Української Держави» (голова Українського державного правління — Ярослав Стецько). Нацистський окупаційний «новий порядок»: поділ України на Рейхскомісаріат «Україна» (Рівне, Еріх Кох), дистрикт «Галичина» (Генеральна губернія), «Трансністрію» (Румунія) та прифронтову зону; Голокост (Бабин Яр у Києві — вересень 1941 р.) і вивезення остарбайтерів. Осінь 1942 р. (символічна дата — 14 жовтня 1942 р.) — створення на Волині Української повстанської армії (УПА, головнокомандувач з 1943 р. — Роман Шухевич / «Тарас Чупринка», у липні 1944 р. створено УГВР на чолі з Кирилом Осьмаком, війна на два фронти; у Поліссі в 1941–1943 рр. діяла «Поліська Січ» Тараса Бульби-Боровця). Грудень 1942 р. — початок вигнання нацистів з України (с. Півнівка Луганської обл.); осінь 1943 р. — битва за Дніпро і звільнення Києва (6 листопада 1943 р.); січень–лютий 1944 р. — Корсунь-Шевченківська операція; травень 1944 р. — сталінська депортація кримськотатарського народу з Криму; 28 жовтня 1944 р. — завершення вигнання нацистів з усієї території України (Закарпаття). Квітень–червень 1945 р. — УРСР стала однією з держав-засновниць ООН. |  |  |
| 9 | Культура та архітектура НМТ (козацьке бароко, рококо, класицизм і модерн XVII | Козацьке (українське) бароко та західноєвропейське бароко/рококо (кін. XVII–XVIII ст.): Іллінська церква в Суботові (усипальниця Б. Хмельницького, 1653 р.), Покровський собор у Харкові (1689 р.), Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві (1696–1701 рр., коштом М. Миклашевського), Преображенська церква у Великих Сорочинцях (1732 р., усипальниця Д. Апостола, п'ятиярусний іконостас), Троїцький собор у Новомосковську (1775–1778 рр., майстер Яким Погребняк | початку ХХ ст.): зіставте архітектурні пам'ятки зі стилями та архітекторами. — дев'ятибанний дерев'яний храм без жодного цвяха), Велика лаврська дзвіниця та Будинок митрополита в Києві (Й.-Г. Шедель), Андріївська церква та Маріїнський палац у Києві (Б. Растреллі), собор Св. Юра у Львові (1744–1762 рр., арх. Б. Меретин, скульптор Іван Георгій Пінзель), Ратуша в Бучачі, Успенський собор Почаївської лаври (Г. Гофман). Класицизм і романтизм (ХІХ ст.): палац К. Розумовського в Батурині (Ч. Камерон), Червоний корпус Київського університету (В. Беретті), Воронцовський палац в Алупці, будівля Одеського оперного театру та Резиденція буковинських митрополитів у Чернівцях (Й. Главка, еклектика). Модерн (початок ХХ ст.): Будинок Полтавського губернського земства (1903–1908 рр., В. Кричевський — український архітектурний модерн), «Будинок із химерами» та будівля Нацбанку в Києві (В. Городецький), будинок страхового товариства «Дністер» у Львові (І. Левинський). |  |
| 10 | Історія України НМТ (Українська революція 1917–1918 рр. | 4 (17) березня 1917 р. | чотири Універсали Української Центральної Ради): назвіть точні дати та ключовий зміст І, ІІ, ІІІ та IV Універсалів УЦР. — утворення УЦР у Києві на чолі з М. Грушевським. І Універсал (10 червня 1917 р.): проголошення автономії України («Однині самі будемо творити наше життя»), після якого 15 червня створено Генеральний Секретаріат на чолі з Володимиром Винниченком. ІІ Універсал (3 липня 1917 р.): компроміс із Тимчасовим урядом — відмова від самочинного здійснення автономії до Всеросійських Установчих зборів та поповнення УЦР представниками нацменшин. ІІІ Універсал (7 (20) листопада 1917 р.): проголошення Української Народної Республіки (УНР) у федеративному зв'язку з демократичною Росією, скасування поміщицької власності на землю, 8-годинний робочий день, скасування смертної кари. IV Універсал (9 (22) січня 1918 р., після початку першої радянсько-української війни і напередодні бою під Крутами 16 (29) січня 1918 р.): проголошення УНР самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу, перетворення Генсекретаріату на Раду Народних Міністрів. 27 січня (9 лютого) 1918 р. — Берестейський мирний договір УНР із державами Четверного союзу. |  |
| 11 | Історія України НМТ (Реформи 1860–1870-х рр. у Російській імперії на українських землях): у чому полягали особливості впровадження земської та судової реформ 1864 р. на Лівобережжі та Правобережжі? | Земська реформа 1864 р. (виборні губернські та повітові земські збори і управи, що відали освітою, медициною, статистикою, дорогами) початково була проведена лише на Лівобережжі, Слобожанщині та Півдні України; на Правобережній Україні (Київська, Волинська, Подільська губернії) через польське січневе повстання 1863–1864 рр. земства були запроваджені лише у 1911 році! Судова реформа 1864 р. створила безстановий, гласний і змагальний суд присяжних, адвокатуру та мирових суддів. |  |  |
| 12 | Історія України НМТ (Друга половина XIX | 19 лютого 1861 р. | початок XX ст.): укажіть дати селянської реформи, Валуєвського циркуляра, Емського указу, утворення «Просвіти», НТШ та перших українських політичних партій. — скасування кріпосного права в Російській імперії; 1863 р. — Валуєвський циркуляр («не было, нет и быть не может» — заборона друку навчальної та релігійної літератури українською мовою); 1868 р. — товариство «Просвіта» у Львові (А. Вахнянин); 1873 р. — Літературне товариство ім. Т. Шевченка у Львові (з 1892 р. — Наукове товариство ім. Шевченка, у 1897–1913 рр. очолював Михайло Грушевський); 1876 р. — Емський указ Олександра ІІ (повна заборона ввезення та друку українських книг і театральних вистав, ліквідація Південно-Західного відділу РГТ — В. Антонович, М. Драгоманов, П. Чубинський); 1890 р. — перша українська політична партія в Галичині — РУРП (І. Франко, М. Павлик; у 1895 р. Юліан Бачинський у праці «Україна irredenta» вперше обґрунтував необхідність політичної самостійності України); 1899 р. — УНДП та УСДП в Галичині; 1900 р. — перша політична партія в Наддніпрянській Україні — РУП у Харкові (Д. Антонович, брошура Миколи Міхновського «Самостійна Україна»); 1908 р. — Товариство українських поступовців (ТУП — М. Грушевський, С. Єфремов, Є. Чикаленко). |  |
| 13 | Історія України НМТ (Доба «Руїни», 1657–1687 рр.): назвіть дати і зміст Гадяцького, Слободищенського, Андрусівського, Корсунського, Бучацького, Бахчисарайського договорів та «Вічного миру». | 1658 р. — Гадяцький договір гетьмана Івана Виговського (перетворення Речі Посполитої на федерацію трьох рівноправних держав з Великим князівством Руським) та перемога Виговського під Конотопом (червень 1659 р.); 1660 р. — Слободищенський трактат Юрія Хмельницького (фактичний поділ Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну); 1663 р. — Чорна рада в Ніжині (обрання лівобережним гетьманом Івана Брюховецького); 1667 р. — Андрусівське перемир'я між Москвою і Річчю Посполитою (поділ України по Дніпру, Запорожжя — під спільним контролем); 1669 р. — Корсунська угода Петра Дорошенка (протекторат Османської імперії); 1672 р. — Бучацький мир і обрання Івана Самойловича («поповича») на Лівобережжі; 1677–1678 рр. — Чигиринські походи; 1681 р. — Бахчисарайський мир; 1686 р. — «Вічний мир» між Річчю Посполитою і Московським царством та підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату. |  |  |
| 14 | Історія України НМТ (Адміністративно-територіальний устрій українських земель у ХІХ ст.): які українські губернії входили до Лівобережної, Правобережної (Південно-Західного краю) та Південної України (Новоросії) у складі Російської імперії? | Лівобережна Україна (Малоросійське генерал-губернаторство): Чернігівська та Полтавська губернії; Слобідська Україна: Харківська губернія. Правобережна Україна (Київське, Подільське та Волинське генерал-губернаторство / Південно-Західний край): Київська, Волинська та Подільська губернії. Південна Україна (Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство): Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії (а також Бессарабська область/губернія). У складі Австрійської (з 1867 р. Австро-Угорської) імперії: Королівство Галичини і Володимирії (центр — Львів), герцогство Буковина (Чернівці) та Закарпаття (комітати Угорського королівства). |  |  |
| 15 | Історія України НМТ (Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського та Директорія УНР, 1918–1920 рр.): порівняйте внутрішню політику Гетьманату (квітень–грудень 1918 р.) та ключові події доби Директорії і ЗУНР. | 29 квітня 1918 р. — державний переворот на Всеукраїнському хліборобському конгресі й проголошення Української Держави гетьмана Павла Скоропадського: відновлення приватної власності на землю і підприємства, 12-годинний робочий день, але блискучі здобутки в науці й культурі — заснування в листопаді 1918 р. Української академії наук (УАН, перший президент — Володимир Вернадський), державних українських університетів у Києві та Кам'янці-Подільському, Національного архіву та бібліотеки. 1 листопада 1918 р. — «Листопадовий зрив» у Львові, утворення ЗУНР (президент УНРади — Євген Петрушевич, голова Держсекретаріату — Кость Левицький, регулярна армія — УГА). 14 листопада 1918 р. — утворення Директорії УНР (голова — В. Винниченко, Головний отаман — Симон Петлюра), бій під Мотовилівкою (18 листопада) і відновлення УНР (14 грудня 1918 р.). 22 січня 1919 р. — Акт Злуки УНР і ЗУНР на Софійському майдані в Києві. Червень 1919 р. — Чортківська офензива УГА (генерал Олександр Греков); 31 серпня 1919 р. — «Київська катастрофа»; грудень 1919 – травень 1920 рр. — Перший зимовий похід Армії УНР (генерал Михайло Омелянович-Павленко); квітень 1920 р. — Варшавський договір С. Петлюри і Ю. Пілсудського; листопад 1921 р. — Другий зимовий похід (Юрій Тютюнник, трагедія під Базаром). |  |  |
| 16 | Культура НМТ (Образотворче мистецтво і скульптура XVIII–XX ст.): назвіть ключові твори Івана Рутковича, Йова Кондзелевича, Олександра Мурашка, Казимира Малевича, Олександра Архипенка, Тетяни Яблонської та Марії Примаченко. | Іван Руткович (Жовківський іконостас) і Йов Кондзелевич (Богородчанський іконостас, кін. XVII — поч. XVIII ст.) — ренесансно-бароковий іконопис. Кін. XVIII — поч. ХІХ ст.: композитори Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Артем Ведель; скульптор Іван Мартос (пам'ятник Рішельє в Одесі). ХІХ ст.: Т. Шевченко (серія офортів «Мальовнича Україна», картина «Катерина»), Ілля Рєпін («Запорожці пишуть листа турецькому султанові»), Сергій Васильківський («Козаки в степу»), Микола Пимоненко («Жертва фанатизму», «Весілля в Київській губернії»). ХХ ст.: Іван Труш («Портрет Лесі Українки»), Олександр Мурашко («Дівчина в червоному капелюсі»), Георгій Нарбут (творець українських банкнот і герба УНР 1918 р., «Українська абетка»), Михайло Бойчук (монументалізм — «бойчукізм»), Казимир Малевич (супрематизм — «Чорний квадрат»), Олександр Архипенко (кубофутуризм у скульптурі), Микола Самокиш («Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким»), Тетяна Яблонська («Хліб», 1949 р.), Катерина Білокур («Хата в Богданівці», «Цар-Колос»), Марія Примаченко («Гороховий звір» — наївне мистецтво). |  |  |
| 17 | Історія України НМТ (Перша світова війна, 1914–1918 рр.): які українські політичні та військові організації виникли на початку Першої світової війни і які бої уславили легіон Українських січових стрільців (УСС)? | Серпень 1914 р. у Львові — Головна Українська Рада (ГУР на чолі з Костем Левицьким; з травня 1915 р. у Відні — Загальна Українська Рада) та Союз визволення України (СВУ на чолі з Дмитром Донцовим, мета — самостійна українська держава). Бойова управа сформувала легіон Українських січових стрільців (УСС, 2,5 тис. вояків, отамани М. Галущинський, Г. Коссак). Найвідоміші бої УСС: вересень 1914 р. — Ужоцький і Верецький перевали; квітень–травень 1915 р. — героїчна оборона гори Маківка в Карпатах; серпень–вересень 1916 р. — криваві бої на горі Лисоня біля Бережан. Вересень 1914 р. — Галицька битва й утворення російського Галицько-Буковинського генерал-губернаторства на чолі з графом Г. Бобринським («програма-максимум» русифікації); травень 1915 р. — Горлицький прорив; літо 1916 р. — Брусиловський прорив. |  |  |
| 18 | Історія України НМТ (Період «застою» та дисидентський рух, 1964–1985 рр.): назвіть основні хвилі арештів дисидентів, підпільний «самвидав» і діяльність Української Гельсінської групи (УГГ). | Серпень–вересень 1965 р. — перша масова хвиля арештів української інтелігенції та протест у кінотеатрі «Україна» в Києві 4 вересня 1965 р. на прем'єрі фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» (Іван Дзюба — автор праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?», В'ячеслав Чорновіл — укладач збірки «Лихо з розуму» та видавець нелегального журналу «Український вісник» у 1970–1972 рр., Василь Стус). 1972 р. — друга масова хвиля арештів («заарештована коляда») та усунення Петра Шелеста (за книгу «Україно наша Радянська») і призначення першим секретарем ЦК КПУ Володимира Щербицького. 9 листопада 1976 р. — створення у Києві легальної правозахисної Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ): очолив письменник Микола Руденко, співзасновники — генерал Петро Григоренко, Оксана Мешко, Левко Лук'яненко, Іван Кандиба, Мирослав Маринович, Микола Матусевич (пізніше приєдналися В. Стус, В. Чорновіл, Ю. Литвин, В. Марченко). |  |  |
| 19 | Історія України НМТ (Гетьманування Івана Мазепи, Пилипа Орлика та ліквідація автономії у XVIII ст.): укажіть ключові події 1687–1775 років. | 1687–1709 рр. — гетьманування Івана Мазепи (Коломацькі статті 1687 р., розквіт «козацького/мазепинського бароко»); 1702–1704 рр. — повстання Семена Палія на Правобережжі й тимчасове об'єднання обох берегів Дніпра Мазепою; 1708 р. — перехід І. Мазепи і кошового отамана Костя Гордієнка на бік шведського короля Карла ХІІ, зруйнування Батурина О. Меншиковим; травень 1709 р. — зруйнування Чортомлицької Січі; 27 червня 1709 р. — Полтавська битва; 5 квітня 1710 р. — «Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» гетьмана Пилипа Орлика в Бендерах (поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову); 1722–1727 рр. — Перша Малоросійська колегія (С. Вельямінов), наказний гетьман Павло Полуботок; 1727–1734 рр. — гетьман Данило Апостол («Рішительні пункти»); 1734 р. — заснування Нової (Підпільненської) Січі; 1750–1764 рр. — останній гетьман Кирило Розумовський; 1764 р. — остаточна ліквідація гетьманства Катериною ІІ (Друга Малоросійська колегія П. Рум'янцева); 1768 р. — Коліївщина (Максим Залізняк та Іван Гонта); червень 1775 р. — остаточне зруйнування Запорозької Січі військами генерала П. Текелія (останній кошовий отаман — Петро Калнишевський). |  |  |
| 20 | Історія України НМТ («Перебудова» та відновлення державної незалежності України, 1985–1991 рр.): установіть хронологічну послідовність подій від Чорнобильської катастрофи до Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року. | 26 квітня 1986 р. — аварія на Чорнобильській АЕС; вересень 1989 р. — Установчий з'їзд Народного руху України за перебудову (НРУ, голова — Іван Драч) та легалізація УГКЦ; січень 1990 р. — «Живий ланцюг» Соборності від Івано-Франківська і Львова до Києва; березень 1990 р. — перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР (опозиційний блок — «Народна Рада» на чолі з Ігорем Юхновським); 16 липня 1990 р. — ухвалення Верховною Радою УРСР «Декларації про державний суверенітет України»; жовтень 1990 р. — «Революція на граніті» (студентське голодування в Києві, яке призвело до відставки голови РМ УРСР Віталія Масола); 24 серпня 1991 р. — ухвалення Верховною Радою «Акта проголошення незалежності України» (автор тексту — Левко Лук'яненко); 1 грудня 1991 р. — Всеукраїнський референдум (90,32% «за» незалежність) та обрання першого Президента України Леоніда Кравчука; 8 грудня 1991 р. — Біловезькі угоди про припинення існування СРСР. |  |  |
| 21 | Історія України НМТ (Утворення СРСР і радянська конституційна історія УРСР): у якому році було утворено СРСР і в яких роках ухвалювалися радянські конституції УРСР? | СРСР утворено 30 грудня 1922 р. (договір підписали РСФРР, УСРР, БСРР та ЗСФРР; від України виступали Григорій Петровський і християн Раковський, які відстоювали конфедеративний проект). Чотири радянські Конституції УСРР/УРСР ухвалювалися у: 1919 р. (перша Конституція УСРР), 1929 р. (закріпила входження УСРР до СРСР та утворення Молдавської АСРР у складі УСРР у 1924 р.; столиця до 1934 р. — Харків), 1937 р. («сталінська» конституція УРСР, перейменування УСРР на УРСР) та 1978 р. («брежнєвська» конституція «розвинутого соціалізму», ст. 6 про керівну роль КПРС). |  |  |
| 22 | Культура та архітектура НМТ (обов'язковий візуальний канон ХІ–XVI ст.): назвіть пам'ятки архітектури й образотворчого мистецтва Київської Русі, Галицько-Волинської держави та доби Ренесансу. | Русь-Україна та Королівство Руське: Софійський собор у Києві (1037 р., мозаїки «Богоматір Оранта» і «Христос Вседержитель»), Спасо-Преображенський собор у Чернігові (1036 р.), Успенський собор Києво-Печерської лаври (1073–1078 рр.), Михайлівський Золотоверхий собор у Києві (1108–1113 рр.), церква Св. Пантелеймона поблизу Галича (с. Шевченкове, кін. ХІІ ст., романський стиль), П'ятницька церква у Львові; ікони: Вишгородська (Володимирська), Свенська, Дорогобузька, Холмська чудотворні ікони Богородиці; мініатюри Остромирового Євангелія (1056–1057 рр.) та «Ізборника» Святослава (1073 р.). Доба Ренесансу та оборонної готики (XIV–XVI ст.): Верхній замок у Луцьку (вежа Любарта), Хотинська та Кам'янець-Подільська фортеці, замок Паланок у Мукачевому, Покровська церква-фортеця в с. Сутківці (1476 р.), Острозький замок (Кругла/Нова вежа), ансамбль Успенської церкви у Львові (вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів, ансамбль площі Ринок — Чорна кам'яниця та будинок Корнякта). |  |  |
| 23 | Історія України НМТ (Русь-Україна наприкінці XI | 1097 р. | у XII ст.): укажіть дати й суть Любецького з'їзду князів, правління Володимира Мономаха, першої згадки назви «Україна» в літописі та створення «Слова про похід Ігоревий». — Любецький з'їзд князів (запровадження принципу отчинного землеволодіння «кожний хай держить отчину свою», закріплення роздробленості); 1113–1125 рр. — велике київське княжіння Володимира Мономаха («Статут» Володимира Мономаха, «Повчання дітям», переможні походи проти половців 1103 і 1111 рр., 1113 р. — «Повість минулих літ» Нестора); 1187 р. — перша писемна згадка назви «Україна» у Київському літописі (у зв'язку зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича) та поразка новгород-сіверського князя Ігоря Святославича від половців («Слово про похід Ігоревий»). |  |
| 24 | Історія України НМТ (Релігійне життя в Україні XVI–XX ст.): назвіть визначних церковних діячів: Іпатій Потій, Йов Борецький, Петро Могила, Андрей Шептицький, Василь Липківський, Йосиф Сліпий. | Іпатій Потій та Михайло Рогоза — ініціатори Берестейської церковної унії 1596 р. Йов Борецький — перший православний митрополит відновленої 1620 р. єрусалимським патріархом Феофаном ІІІ Київської митрополії. Петро Могила (митрополит у 1632–1647 рр.) — засновник Києво-Могилянського колегіуму, автор «Православного сповідання віри» та «Требника». Василь Липківський — перший митрополит Української автокефальної православної церкви (УАПЦ, Всеукраїнський православний церковний собор у жовтні 1921 р.). Андрей Шептицький (митрополит УГКЦ у 1900–1944 рр.) — духовний лідер галицьких українців, меценат Національного музею та «Народної лічниці» у Львові. Йосиф Сліпий — наступник А. Шептицького, 18 років провів у сталінських таборах, з 1963 р. у Римі очолив УГКЦ у діаспорі й заснував Український католицький університет. |  |  |
| 25 | Історія України НМТ (Жіночий рух та меценатство ХІХ–ХХ ст.): чим уславилися родина Терещенків, Симиренків, Харитоненків, Алчевських, а також Наталія Кобринська та Олена Теліга? | Родини Терещенків (Нікола і Богдан та Варвара Ханенки — колекція світового мистецтва у Києві), Симиренків (Платон, Василь і Левко — цукрозаводчики, перший пароплав «Українець», помологія — сорт яблук «Ренет Симиренка», меценати українського друкованого слова) та Харитоненків — найбільші українські підприємці-цукрозаводчики й меценати ХІХ ст. Христина Алчевська — засновниця Харківської приватної жіночої недільної школи. Наталія Кобринська — засновниця першої української жіночої організації «Товариство руських женщин» у Станіславові (1884 р.) та видавчиня альманаху «Перший вінок» (1887 р., разом з Оленою Пчілкою). Олена Теліга — поетеса «Празької школи», голова Спілки українських письменників в окупованому Києві, розстріляна нацистами у Бабиному Яру в лютому 1942 р. |  |  |
| 26 | Історія України НМТ (Крим і кримські татари в історії України): назвіть ключових діячів кримськотатарського національного руху ХІХ–ХХ ст.: Ісмаїл Гаспринський, Номан Челебіджихан, Амет-Хан Султан, Мустафа Джемілєв. | Ісмаїл Гаспринський (1851–1914) — просвітитель, засновник джадидизму та видавець у Бахчисараї першої тюркомовної газети «Терджиман» («Перекладач», з 1883 р.). Номан Челебіджихан (1885–1918) — голова першого Курултаю кримськотатарського народу в грудні 1917 р., голова уряду Кримської Народної Республіки, муфтій і автор гімну «Я присягнувся!» («Ant etkenmen»). Амет-Хан Султан — льотчик-ас Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу. Мустафа Джемілєв — багаторічний політв'язень радянських таборів, лідер кримськотатарського національного руху за повернення на Батьківщину після депортації 18 травня 1944 р., перший голова відновленого Меджлісу (1991–2013). |  |  |
| 27 | Історія України НМТ (Русь-Україна IX–XI ст.): зіставте дати та ключові події правління князів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого. | 860 р. — похід Аскольда на Константинополь; 882 р. — об'єднання Олегом Північної і Південної Русі зі столицею в Києві, 907 і 911 рр. — походи Олега на Візантію; 945 р. — древлянське повстання, податкова реформа княгині Ольги («устави і уроки», погости); 964–972 рр. — походи Святослава (розгром Хозарського каганату, Балканські походи); 980–1015 рр. — Володимир Великий (988 р. — хрещення Русі, будівництво Десятинної церкви, карбування златників і срібляників із тризубом); 1019–1054 рр. — Ярослав Мудрий (1036 р. — розгром печенігів, 1037 р. — Софійський собор, початок «Руської правди», 1051 р. — митрополит Іларіон («Слово про закон і благодать»), «тесть Європи»). |  |  |
| 28 | Історія України НМТ (Культурні та наукові діячі ХІХ–ХХ ст.): зіставте постаті М. Максимовича, В. Антоновича, Б. Грінченка, А. Кримського, І. Огієнка, О. Богомольця, Є. та Б. Патонів, С. Корольова, М. Амосова. | Михайло Максимович — перший ректор Київського університету, фольклорист, ботанік. Володимир Антонович — лідер київської «Старої громади» і хлопоманів, професор історії. Борис Грінченко — укладач чотиритомного «Словаря української мови» (1907–1909). Агатангел Кримський — сходознавець-поліглот, один із засновників УАН (1918). Іван Огієнко (митрополит Іларіон) — міністр освіти й віросповідань УНР, перекладач Біблії українською мовою. Олександр Богомолець — патофізіолог, президент АН УРСР (1930–1946). Євген та Борис Патони — світові лідери електрозварювання (міст Патона в Києві; Борис Патон очолював НАН України у 1962–2020 рр.). Сергій Корольов (уродженець Житомира) — головний конструктор космічних кораблів. Микола Амосов — видатний кардіохірург і кібернетик (апарат штучного кровообігу). Віктор Глушков — творець першої в континентальній Європі ЕОМ «МЕОМ» (С. Лебедєв) та Інституту кібернетики. |  |  |
| 29 | Історія України НМТ (Післявоєнна доба та «відлига», 1945–1964 рр.): які події характеризують операцію «Вісла», Львівський псевдособор, десталінізацію та рух шістдесятників? | 1945 р. — входження Закарпаття до складу УРСР; березень 1946 р. — Львівський «самоліквідаційний» псевдособор УГКЦ (після смерті митрополита Андрея Шептицького та арешту Йосифа Сліпого); 1946–1947 рр. — масовий післявоєнний голод в Україні та «ждановщина» (ідеологічні погроми М. Рильського, В. Сосюри, О. Довженка); квітень–липень 1947 р. — операція «Вісла» (примусове переселення польською комуністичною владою понад 140 тис. українців із Закерзоння — Холмщини, Надсяння, Підляшшя, Лемківщини); березень 1950 р. — загибель головнокомандувача УПА Романа Шухевича в с. Білогорща під Львовом; 1953–1954 рр. — повстання українських політв'язнів у сталінських таборах ГУЛАГу (Норильськ, Воркута, Кінгір). 19 лютого 1954 р. — передача Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР; 1956 р. — ХХ з'їзд КПРС, реабілітація жертв репресій; 1957 р. — утворення раднаргоспів; 1959 р. — створення Клубу творчої молоді «Сучасник» у Києві (Лесь Танюк, А. Горська, І. Світличний, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський, Є. Сверстюк) та підпільної Української робітничо-селянської спілки (УРСС) на чолі з юристом Левком Лук'яненком (виступала за мирний конституційний вихід УРСР зі складу СРСР). |  |  |
| 30 | Історія України НМТ (XVI | 1556 р. | перша половина XVII ст.): укажіть дати й суть Пересопницького Євангелія, заснування першої Січі, Люблінської унії, Литовських статутів, Берестейської унії та діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного. — заснування князем Дмитром «Байдою» Вишневецьким фортеці на о. Мала Хортиця (прообраз Запорозької Січі); 1556–1561 рр. — Пересопницьке Євангеліє (перший переклад Святого Письма староукраїнською літературною мовою); 1569 р. — Люблінська унія (утворення Речі Посполитої: Волинь, Київщина, Брацлавщина і Підляшшя перейшли під владу Польської Корони); 1572 р. — створення реєстрового козацтва (Сигізмунд ІІ Август; у 1578 р. Стефан Баторій надав клейноди і Трахтемирів); 1574 р. — Іван Федорович видав у Львові «Апостол» і «Буквар»; 1576/1581 р. — Острозька академія і Острозька Біблія (князь В.-К. Острозький, ректор Г. Смотрицький); 1596 р. — Берестейська церковна унія (утворення УГКЦ); 1616 р. — взяття Кафи, 1618 р. — похід на Москву, 1620 р. — вступ Війська Запорозького до Київського Богоявленського братства і відновлення православної ієрархії (митрополит Йов Борецький), 1621 р. — Хотинська війна (гетьман П. Конашевич-Сагайдачний); 1632 р. — «Пункти для заспокоєння руського народу» та Києво-Могилянський колегіум митрополита Петра Могили. |  |
| 31 | Історія України НМТ (Козацький устрій та соціально-економічні терміни XVI–XVIII ст.): поясніть терміни «фільварок», «панщина», «реєстрове козацтво», «паланка», «зимівник», «клейноди», «уходники», «покозачення». | Фільварок — багатогалузеве шляхетське господарство, засноване на дармовій праці селян-кріпаків (панщині) і зорієнтоване на ринок збуту зерна. Покозачення — масовий перехід селян і міщан у козацький стан. Клейноди — символи козацької влади (булава — гетьман, бунчук, корогва/хоругва, печатка — генеральний писар, пернач — полковник, литаври — довбиш). Паланка — адміністративно-територіальна одиниця Запорозької Січі (Нової Січі — 8 паланок). Зимівник — хутірське господарство запорозьких козаків поза межами Січі. |  |  |
| 32 | Історія України НМТ (Українські землі наприкінці XVIII | 1772, 1793, 1795 рр. | у першій половині XIX ст.): зіставте етапи національного відродження, відкриття університетів, таємні організації та повстання. — три поділи Речі Посполитої (Галичина і Буковина увійшли до Австрійської імперії, Правобережжя і Волинь — до Російської); 1783 р. — закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України і анексія Кримського ханства; 1798 р. — «Енеїда» І. Котляревського (початок національного відродження на Наддніпрянщині); 1805 р. — відкриття Харківського університету (Василь Каразін); 1825–1826 рр. — повстання Чернігівського полку (С. Муравйов-Апостол); 1828 р. — повернення Задунайської Січі на чолі з Йосипом Гладким; 1833–1837 рр. — діяльність «Руської трійці» у Львові (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький) та видання альманаху «Русалка Дністрова» (1837 р. у Буді); 1834 р. — відкриття Київського університету Св. Володимира (перший ректор — Михайло Максимович); 1840 р. — перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка; грудень 1845 – березень 1847 рр. — Кирило-Мефодіївське братство у Києві (М. Костомаров, В. Білозерський, М. Гулак, П. Куліш, Т. Шевченко; програмний документ — «Книга буття українського народу» — скасування кріпацтва і слов'янська федерація демократичних республік); 1848 р. — «Весна народів»: скасування панщини в Галичині (квітень), Буковині й Закарпатті та створення Головної Руської Ради у Львові (єпископ Григорій Яхимович, газета «Зоря Галицька», синьо-жовтий прапор). |  |

---
Study this deck interactively with FSRS-6 spaced repetition, audio review, and multiple-choice mode at [Flashcards World](https://flashcards.world/flashcards/sets/d428acd3-401d-40f2-a1ac-68f5f2123298/).