Біологія НМТ (Ботаніка — родини Покритонасінних та плоди): зіставте родини (Хрестоцвіті/Капустяні, Розові, Бобові, Пасльонові, Складноцвіті/Айстрові, Злакові/Тонконогові, Лілійні) із типами плодів і суцвіть.

Капустяні (капуста, редька, грицики, гірчиця): суцвіття китиця, плід стручок або стручечок. Розові (яблуня, вишня, шипшина, суниця, малина): плід яблуко, кістянка, багатокістянка, суничина (несправжня ягода). Бобові (горох, квасоля, соя, конюшина, акація): плід БІБ, бульбочкові азотфіксуючі бактерії на коренях. Пасльонові (картопля, томат, баклажан, перець, тютюн, беладона): плід ягода або коробочка. Айстрові (соняшник, кульбаба, ромашка, волошка): суцвіття КОШИК, плід сім'янка. Злакові (пшениця, жито, кукурудза, рис, бамбук): стебло соломина, суцвіття складний колос або волоть, плід ЗЕРНІВКА (однодольні). Лілійні/Цибулеві: плід коробочка або ягода, проста оцвітина (однодольні).

Біологія НМТ (Ботаніка

Видозміни пагона (мають бруньки, вузли або редуковані листки): ПІДЗЕМНІ

Хімія НМТ (Твердість води та мінеральні добрива): чим зумовлена тимчасова (карбонатна) і постійна (некарбонатна) твердість води та як їх усувають? Назвіть основні мінеральні добрива і тривіальні назви солей.

Тимчасова твердість зумовлена гідрогенкарбонатами $\text{Ca(HCO}_3)_2$ та $\text{Mg(HCO}_3)_2$ — усувається КИП'ЯТІННЯМ (осад накипу $\text{CaCO}_3\downarrow$), додаванням вапняного молока $\text{Ca(OH)}_2$ або соди $\text{Na}_2\text{CO}_3$. Постійна твердість зумовлена сульфатами й хлоридами $\text{CaSO}_4, \text{MgSO}_4, \text{CaCl}_2, \text{MgCl}_2$ — кип'ятінням НЕ усувається, лише хімічним осадженням содою $\text{Na}_2\text{CO}_3$, ортофосфатом $\text{Na}_3\text{PO}_4$ або катіонітами. Тривіальні назви: каустична сода — $\text{NaOH}$, кальцинована сода — $\text{Na}_2\text{CO}_3$, кристалічна сода — $\text{Na}_2\text{CO}_3 \cdot 10\text{H}_2\text{O}$, питна сода — $\text{NaHCO}_3$, поташ — $\text{K}_2\text{CO}_3$, негашене вапно — $\text{CaO}$, гашене вапно — $\text{Ca(OH)}_2$, вапняк/крейда/мармур — $\text{CaCO}_3$, гіпс — $\text{CaSO}_4 \cdot 2\text{H}_2\text{O}$, альостровий гіпс — $(\text{CaSO}_4)_2 \cdot \text{H}_2\text{O}$, мідний купорос — $\text{CuSO}_4 \cdot 5\text{H}_2\text{O}$, залізний купорос — $\text{FeSO}_4 \cdot 7\text{H}_2\text{O}$, сечовина (карбамід) — $(\text{NH}_2)_2\text{CO}$.

Географія НМТ (Світова економіка та регіони світу): назвіть країни «Великої сімки» (G7), структуру секторів економіки та світових лідерів із видобутку нафти, залізної руди, міді, бокситів і вирощування пшениці, рису, кукурудзи й кави.

Країни G7 (постіндустріальні високорозвинені економіки): США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада. Три сектори економіки: первинний (сільське і лісове господарство, видобувна промисловість), вторинний (переробна промисловість і будівництво), третинний (сфера послуг, фінанси, транспорт, ІТ, освіта, туризм — до $70$–$80\%$ ВВП розвинених країн). Світові лідери: нафта — США, Саудівська Аравія, Росія, Канада, Ірак, ОАЕ (ОПЕК); залізна руда й боксити — Австралія, Бразилія, Китай, Індія, Гвінея (боксити); мідні руди — Чилі («мідна столиця світу»), Перу, Китай; пшениця й рис — Китай, Індія (експортери пшениці — США, Канада, Австралія, Франція, Україна); кукурудза і соя — США, Бразилія, Китай, Аргентина; кава — Бразилія, В'єтнам, Колумбія; какао-боби — Кот-д'Івуар, Гана; чай — Китай, Індія, Кенія, Шрі-Ланка.

Біологія НМТ (Екологія та біосфера): сформулюйте правило екологічної піраміди Ліндмана ($10\%$), форми симбіозу та вчення В. І. Вернадського про біосферу і ноосферу.

Правило екологічної піраміди Р. Ліндмана: з одного трофічного рівня на наступний переходить у середньому лише близько $10\%$ енергії (або біомаси): Продуценти ($1000\text{ кг}$) $\to$ Консументи І порядку ($100\text{ кг}$) $\to$ Консументи ІІ порядку ($10\text{ кг}$) $\to$ Консументи ІІІ порядку ($1\text{ кг}$). Форми співіснування: мутуалізм ($+/+$: лишайник, мікориза, бульбочкові бактерії), коменсалізм ($+/0$: риба-прилипала й акула, орхідеї-епіфіти на дереві), паразитизм ($+/-$), хижацтво ($+/-$), конкуренція ($-/-$), аменсалізм ($-/0$: світлолюбні трави під ялиною). За В. І. Вернадським, головною перетворювальною силою біосфери є ЖИВА РЕЧОВИНА (сукупність усіх живих організмів).

Біологія НМТ (Зоологія

Печінковий сисун (трематода): остаточний хазяїн

Географія НМТ (Топографічні карти та азимути): як за топографічною картою визначити числовий/іменований масштаб, дійсний і магнітний азимути, прямокутні та географічні координати?

Числовий масштаб $1 : 25\,000$ означає, що в $1\text{ см}$ карти — $250\text{ м}$ ($0{,}25\text{ км}$) місцевості; при перерахунку площі масштаб зводиться у квадрат ($1\text{ см}^2 = 0{,}25^2 = 0{,}0625\text{ км}^2 = 6{,}25\text{ га}$). Дійсний азимут відлічується за годинниковою стрілкою від північного напрямку географічного меридіана ($0^\circ$–$360^\circ$), магнітний азимут — від магнітного меридіана ($A_{\text{м}} = A_{\text{д}} - \delta_{\text{сх}}$ або $+ \delta_{\text{зх}}$, де $\delta$ — магнітне схилення). Зворотний азимут дорівнює $A \pm 180^\circ$. Бергштрихи на горизонталях завжди спрямовані в бік зниження схилу!

Біологія НМТ (Генетика статі та зчеплені зі статтю ознаки): у яких організмів гетерогаметною статтю ($XY$) є чоловіча, а в яких ($ZW$) — жіноча, і як успадковуються дальтонізм та гемофілія у людини?

Чоловіча стать є гетерогаметною ($XY$, а жіноча гомогаметною $XX$) у ссавців (включно з людиною), двокрилих комах (дрозофіла), деяких риб і дводомних рослин. Жіноча стать є гетерогаметною ($ZW$, а чоловіча гомогаметною $ZZ$) у ПТАХІВ, ПЛАЗУНІВ та ЛУСКОКРИЛИХ комах (метеликів, шовковичного шовкопряда). Дальтонізм і класична гемофілія $A/B$ у людини — рецесивні ознаки, зчеплені з $X$-хромосомою ($X^d, X^h$): син завжди отримує $Y$-хромосому від батька, а єдину $X$-хромосому — ВІД МАТЕРІ, тому хлопчик хворіє при генотипі $X^h Y$. Ознака, зчеплена з $Y$-хромосомою (гіпертрихоз вушної раковини), передається виключно від батька всім синам.

Хімія НМТ (Кількість речовини, молярний об'єм і масова частка елемента у сполуці): запишіть формули для обчислення масової частки елемента у формульній одиниці $\text{A}_x\text{B}_y$ та виходу продукту реакції.

Масова частка елемента $A$ у сполуці $\text{A}_x\text{B}_y$: $w(A) = \frac{x \cdot A_r(A)}{M_r(\text{A}_x\text{B}_y)} \cdot 100\%$. Наприклад, у сечовині $(\text{NH}_2)_2\text{CO}$ ($M = 60\text{ г/моль}$) масова частка Нітрогену становить $w(\text{N}) = \frac{2 \cdot 14}{60} \approx 46{,}7\%$ (найконцентрованіше тверде азотне добриво!), а в амоній нітраті (аміачній селітрі) $\text{NH}_4\text{NO}_3$ ($M = 80\text{ г/моль}$) — $w(\text{N}) = \frac{28}{80} = 35\%$. Відносний вихід продукту реакції: $\eta = \frac{m_{\text{практ}}}{m_{\text{теор}}} = \frac{V_{\text{практ}}}{V_{\text{теор}}} = \frac{n_{\text{практ}}}{n_{\text{теор}}}$.

Географія НМТ (Фізична географія України

Крайні точки України: північна

Біологія НМТ (Анатомія людини

Природний активний імунітет

Хімія НМТ (Загальна хімія

Вищий ступінь окиснення дорівнює номеру групи майже в усіх елементів, КРІМ: Флуору $\text{F}$ (VII група, але ступінь окиснення у сполуках завжди $-1$, валентність І), Оксигену $\text{O}$ (VI група, типово $-2$, у пероксидах $-1$, в $\text{OF}_2$ $+2$, валентність ІІ, у $\text{CO}$ та $\text{H}_3\text{O}^+$

Географія НМТ (Демографія та урбанізація): чим І тип відтворення населення («демографічна криза/старіння») відрізняється від ІІ типу («демографічний вибух») та що таке субурбанізація, рурбанізація, агломерація і мегаполіс?

І тип відтворення (Європа, Північна Америка, Японія, Україна): низька народжуваність, низька (або підвищена через старіння нації) смертність, низький або від'ємний природний приріст (депопуляція), висока частка літніх людей. ІІ тип відтворення (країни Африки на південь від Сахари, частина Азії та Латинської Америки): висока народжуваність, низька смертність, високий природний приріст і висока частка дітей. Агломерація — скупчення міських поселень навколо одного (моноцентрична: Київська, Харківська, Львівська, Одеська) або кількох ядер (бі-/поліцентрична: Дніпровсько-Кам'янська). Мегаполіс (мегалополіс) — злиття кількох сусідніх агломерацій (Токайдо в Японії, Босваш, Чипіттс і Сан-Сан у США, Рейнський/Блакитний банан у Європі). Субурбанізація — відтік заможного населення з центрів великих міст у зелені передмістя; джентрифікація — реконструкція занедбаних промислових/робітничих кварталів центру міста; хибна урбанізація — стрімке зростання міських нетрів (фавел) у країнах, що розвиваються.

Біологія НМТ (Селекція, біотехнологія та центри походження культурних рослин М. І. Вавилова): з яких географічних центрів походять картопля, томат, кукурудза, соняшник, тверда і м'яка пшениця, рис та кава?

Центри походження культурних рослин за М. І. Вавиловим: 1) Південноамериканський (Андійський) — картопля, томат, ананас, хінне дерево, арахіс; 2) Центральноамериканський — кукурудза, гарбуз, квасоля, соняшник (Півн. Америка), перець, какао, бавовник; 3) Середземноморський — капуста, буряк, маслина, конюшина; 4) Південно-Західноазійський (Передньоазійський) — м'яка пшениця, жито, ячмінь, овес, горох, виноград, груша, абрикос; 5) Абіссинський (Ефіопський) — тверда пшениця, кава, сорго, банан; 6) Східноазійський — соя, просо, гречка, яблуня, слива, чай, редька; 7) Південноазійський тропічний — рис, цукрова тростина, огірок, баклажан, цитрусові.

Хімія НМТ (Органічна хімія

Алкани (парафіни, $sp^3$, кут $109{,}5^\circ$, реакції заміщення): $\text{C}_n\text{H}_{2n+2}$. Алкени ($sp^2$, $120^\circ$) і циклоалкани (міжкласові ізомери!): $\text{C}_n\text{H}_{2n}$. Алкіни ($sp$, $180^\circ$) і алкадієни: $\text{C}_n\text{H}_{2n-2}$. Гомологи бензену (арени): $\text{C}_n\text{H}_{2n-6}$ ($n \ge 6$). Насичені одноатомні спирти та прості етери: $\text{C}_n\text{H}_{2n+1}\text{OH}$ ($\text{C}_n\text{H}_{2n+2}\text{O}$). Альдегіди й кетони: $\text{C}_n\text{H}_{2n}\text{O}$. Одноосновні насичені карбонові кислоти й естери: $\text{C}_n\text{H}_{2n}\text{O}_2$. Жири

Хімія НМТ (Розрахункові задачі — відносна густина газу та закон об'ємних відношень Гей-Люссака): як знайти молярну масу газу за його відносною густиною за воднем, гелієм чи повітрям?

Відносна густина першого газу за другим дорівнює відношенню їхніх молярних мас: $D_Y(X) = \frac{M(X)}{M(Y)}$, звідки: за воднем $M(X) = 2 \cdot D_{\text{H}_2}$; за гелієм $M(X) = 4 \cdot D_{\text{He}}$; за повітрям $M(X) = 29 \cdot D_{\text{пов}}$; за киснем $M(X) = 32 \cdot D_{\text{O}_2}$. За законом Гей-Люссака та наслідком із закону Авогадро об'єми газів, що вступають у реакцію та утворюються в ній (за однакових $T, p$), відносяться як їхні стехіометричні коефіцієнти у рівнянні реакції!

Хімія НМТ (Неорганічна хімія — класи сполук і генетичні зв'язки): які оксиди називають несолетворними і як добувають основи та кислоти взаємодією оксидів із водою?

Несолетворні (індиферентні) оксиди (не реагують ні з водою, ні з кислотами, ні з лугами з утворенням солей): $\text{CO}$, $\text{NO}$, $\text{N}_2\text{O}$, $\text{SiO}$. З водою серед основних оксидів реагують лише оксиди лужних та лужноземельних металів ($\text{Li}_2\text{O}, \text{Na}_2\text{O}, \text{K}_2\text{O}, \text{CaO}, \text{SrO}, \text{BaO} \to$ утворюються луги; $\text{CuO}, \text{FeO}, \text{Al}_2\text{O}_3, \text{ZnO}$ з водою НЕ реагують!). Серед кислотних оксидів з водою реагують майже всі, КРІМ силіцій(IV) оксиду $\text{SiO}_2$ (пісок/кварц у воді не розчиняється; силікатну кислоту $\text{H}_2\text{SiO}_3\downarrow$ добувають дією сильніших кислот на силікати!).

Хімія НМТ (Вуглеводи та нітрогеновмісні органічні сполуки): порівняйте будову й властивості глюкози, фруктози, сахарози, крохмалю і целюлози, а також ряд основності амінів.

Моносахариди $\text{C}_6\text{H}_{12}\text{O}_6$: глюкоза — альдегідоспирт (5 груп $-\text{OH}$ і 1 альдегідна група $-\text{CHO}$, дає і реакцію «срібного дзеркала», і синє забарвлення з $\text{Cu(OH)}_2$); фруктоза — кетоноспирт. Дисахарид сахароза $\text{C}_{12}\text{H}_{22}\text{O}_{11}$ (складається з залишків $\alpha$-глюкози і $\beta$-фруктози): НЕ має альдегідної групи і НЕ дає реакції «срібного дзеркала»! Полісахариди $(\text{C}_6\text{H}_{10}\text{O}_5)_n$: крохмаль (суміш лінійної амілози та розгалуженого амілопектину з $\alpha$-глюкози, синіє з йодом $\text{I}_2$) і целюлоза (лінійний полімер із $\beta$-глюкози, дає тринітроцелюлозу та ацетатне волокно). Основні властивості амінів у водному розчині зростають у ряду: дифеніламін $<$ анілін ($\text{C}_6\text{H}_5\text{NH}_2$, не змінює забарвлення індикаторів!) $<$ амоніак $\text{NH}_3 <$ первинні аліфатичні аміни ($\text{CH}_3\text{NH}_2$) $<$ вторинні аліфатичні аміни ($(\text{CH}_3)_2\text{NH}$).

Біологія НМТ (Вища нервова діяльність та гормони людини): де розташований гіпоталамо-гіпофізарний комплекс і до яких захворювань призводить гіпо- та гіперфункція гормону росту (соматотропіну) і тироксину?

Гіпоталамус — відділ проміжного мозку, що є вищим підкірковим центром вегетативної нервової системи й регулює гіпофіз («диригент ендокринної системи»). Гормон росту (соматотропін, передня частка гіпофіза): гіпофункція в дитинстві — гіпофізарна карликовість (нанізм, пропорції тіла й інтелект збережені!); гіперфункція в дитинстві — гігантизм, у дорослому віці — акромегалія (розростання кистей, стоп, нижньої щелепи, носа). Тироксин і трийодтиронін (щитоподібна залоза, містять Йод): вроджена гіпофункція в дитинстві — кретинізм (затримка росту і розумова відсталість); гіпофункція у дорослих — мікседема (слизовий набряк, брадикардія); гіперфункція — базедова хвороба (тиреотоксикоз, екзофтальм/витрішкуватість, тахікардія, схуднення); нестача йоду у воді/їжі — ендемічний зоб.

Біологія НМТ (Віруси, пріони, віроїди та бактеріальні хвороби): чим неклітинні форми життя (віруси, пріони, віроїди) відрізняються за будовою та які хвороби людини спричиняють віруси, а які — бактерії?

Віруси (відкрив Д. Івановський у 1892 р. на прикладі вірусу тютюнової мозаїки) — внутрішньоклітинні облігатні паразити, що складаються з ДНК АБО РНК у білковій оболонці — капсиді (складні віруси — ВІЛ, грип, коронавірус, герпес — мають ще додаткову ліпопротеїдну суперкапсидну оболонку). Пріони — інфекційні БІЛКОВІ частинки без нуклеїнової кислоти (спричиняють губчасту енцефалопатію / «коров'ячий сказ», хворобу Крейтцфельдта — Якоба, куру). Віроїди — кільцеві одноланцюгові молекули РНК без білкової оболонки (викликають хвороби рослин: веретеноподібність бульб картоплі). Вірусні хвороби людини: грип, кір, краснуха, вітряна віспа, поліомієліт, сказ, СНІД, гепатити A/B/C, кліщовий енцефаліт, COVID-19. Бактеріальні хвороби (лікуються антибіотиками!): туберкульоз (паличка Коха), холера (холерний вібріон), чума, дифтерія, правець, ботулізм, кашлюк, сальмонельоз, сибірська виразка, кліщовий бореліоз (хвороба Лайма).

Біологія НМТ (Цитологія

Прокаріоти (бактерії та ціанобактерії): немає ядра (є нуклеоїд

Географія НМТ (Клімат, внутрішні води, ґрунти та природні зони України): як змінюються ґрунти і природні зони України з півночі на південь і куди впадають головні річки України?

Зміна рівнинних природних зон та зональних ґрунтів України з півночі на південь (широтна зональність): 1) Зона мішаних і широколистяних лісів (Полісся і Західна Україна) — дерново-підзолисті (на Поліссі, кислі — потребують вапнування!) та сірі лісові ґрунти (під широколистяними лісами); 2) Лісостеп — типові та опідзолені чорноземи (найбільш родючі); 3) Степ ($40\%$ площі країни: північний, середній і південний сухостеповий) — звичайні чорноземи, південні чорноземи та темно-каштанові й каштанові солонцюваті ґрунти (потребують гіпсування і зрошення!). Річкові басейни: Чорне море (Дніпро, Дністер, Південний Буг, Дунай із Тисою і Прутом), Азовське море (Сіверський Донець — права притока Дону, Кальміус, Молочна), Балтійське море ($2\%$ площі — Західний Буг і Сян, притоки Вісли). Озера: заплавні (Світязь — карстове озеро на Волині, найглибше в Україні — 58,4 м!), лиманні (Ялпуг — найбільше прісноводне озеро України, Сасик/Кундук, Куяльницький, Хаджибейський), загатні (Синевир у Карпатах).

Географія НМТ (Міжнародні організації та інтеграційні об'єднання): назвіть країни Європи, які входять до НАТО, але не входять до ЄС, та країни ЄС, які не входять до єврозони.

Україна межує з 7 державами: 4 членами ЄС і НАТО (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія), а також Молдовою, Білоруссю та РФ. Європейські країни — члени НАТО, що НЕ є членами ЄС (27 країн): Велика Британія (після Brexit), Норвегія, Ісландія, Албанія, Чорногорія, Північна Македонія, Туреччина (а високорозвинені Швейцарія та Ліхтенштейн не входять ні до ЄС, ні до НАТО). Країни ЄС, які зберегли власну національну валюту поза єврозоною: Польща (злотий), Чехія (крона), Угорщина (форинт), Румунія (лей), Болгарія (лев), Швеція (крона), Данія (крона).

Географія НМТ (Економічна географія України

Атомна енергетика (понад $50\%$ генерації): 4 діючі АЕС

Географія НМТ (Годинні пояси та місцевий час в Україні): у якому годинному поясі розташована територія України і як обчислити різницю в місцевому (сонячному) часі між двома меридіанами?

Понад $85\%$ території України лежить у ІІ годинному поясі (київський час — $\text{UTC}+2$, у літній період — $\text{UTC}+3$; центральний меридіан ІІ поясу — $30^\circ\text{ сх. д.}$, проходить поблизу Києва). Земля повертається на $360^\circ$ за 24 години, тобто на $15^\circ$ за 1 годину або на $1^\circ$ за 4 хвилини (і на $1'$ за 4 секунди). У пункті, розташованому східніше (більша східна довгота), місцевий час завжди БІЛЬШИЙ (додаємо $4\text{ хв} \times \Delta \lambda^\circ$), а західніше — МЕНШИЙ.

Біологія НМТ (Кісткова та м'язова системи людини): назвіть відділи хребта людини з кількістю хребців, типи з'єднання кісток та білки м'язового скорочення.

Хребет людини (33–34 хребці, 4 вигини: шийний і поперековий лордози — вперед, грудний і крижовий кіфози — назад): шийний відділ — 7 хребців (у всіх ссавців! 1-й — атлант, 2-й — епістрофей), грудний — 12 хребців (разом із 12 парами ребер і грудиною утворюють грудну клітку), поперековий — 5 хребців, крижовий — 5 зрослих хребців (крижова кістка), куприковий — 4–5 зрослих хребців. Типи з'єднання кісток: нерухоме — шви черепа (крім нижньої щелепи — єдиної рухомої кістки черепа!), зрощення тазових кісток; напіврухоме — міжхребцеві хрящові диски; рухоме — суглоби (кульовий плечовий, блокоподібний ліктьовий). Скоротливі білки міофібрил м'язів: АКТИН (тонкі нитки) і МІОЗИН (товсті нитки) за участі йонів $\text{Ca}^{2+}$ та АТФ.

Хімія НМТ (Якісні реакції на катіони й аніони у водних розчинах): як розпізнати у розчині йони $\text{Ag}^+, \text{Ba}^{2+}, \text{Cu}^{2+}, \text{Fe}^{2+}, \text{Fe}^{3+}, \text{NH}_4^+$ та аніони $\text{Cl}^-, \text{Br}^-, \text{I}^-, \text{SO}_4^{2-}, \text{CO}_3^{2-}, \text{PO}_4^{3-}, \text{SiO}_3^{2-}$?

Катіони: $\text{NH}_4^+ + \text{OH}^- \xrightarrow{t^\circ} \text{NH}_3\uparrow$ (різкий запах, посиніння вологого лакмусового папірця); $\text{Cu}^{2+} + 2\text{OH}^- \to \text{Cu(OH)}_2\downarrow$ (блакитний осад, чорніє при нагріванні $\to \text{CuO}$); $\text{Fe}^{2+} + 2\text{OH}^- \to \text{Fe(OH)}_2\downarrow$ (сіро-зелений осад, буріє на повітрі), а $\text{Fe}^{3+} + 3\text{OH}^- \to \text{Fe(OH)}_3\downarrow$ (бурий осад; з $\text{KSCN}$ дає криваво-червоний розчин!). Аніони: $\text{SO}_4^{2-} + \text{Ba}^{2+} \to \text{BaSO}_4\downarrow$ (білий осад, нерозчинний у $\text{HNO}_3$); галогеніди з $\text{AgNO}_3$: $\text{AgCl}\downarrow$ (білий сирнистий), $\text{AgBr}\downarrow$ (жовтуватий), $\text{AgI}\downarrow$ (жовтий); ортофосфат $\text{PO}_4^{3-} + 3\text{Ag}^+ \to \text{Ag}_3\text{PO}_4\downarrow$ (яскраво-жовтий осад, розчинний у $\text{HNO}_3$!); карбонат $\text{CO}_3^{2-} + 2\text{H}^+ \to \text{CO}_2\uparrow + \text{H}_2\text{O}$ («закипання»); силікат $\text{SiO}_3^{2-} + 2\text{H}^+ \to \text{H}_2\text{SiO}_3\downarrow$ (драглистий білий осад).

Географія НМТ (Атмосфера, кліматичні пояси Землі та океанічні течії): назвіть постійні вітри Землі, причину їх відхилення (сила Коріоліса) та різницю між основними і перехідними кліматичними поясами.

Постійні вітри (дмуть із поясів високого атмосферного тиску в пояси низького тиску й відхиляються силою Коріоліса праворуч у Північній півкулі та ліворуч — у Південній): 1) пасати (від тропіків $30^\circ$ до екватора $0^\circ$); 2) західні вітри помірних широт (від $30^\circ$ до $60^\circ$); 3) північно-східні та південно-східні полярні (стокові) вітри (від полюсів $90^\circ$ до $60^\circ$). Мусони — сезонні вітри, що змінюють напрямок двічі на рік (улітку дмуть з океану на суходіл і приносять зливи, узимку — з суходолу на океан). Основні кліматичні пояси (екваторіальний, тропічний, помірний, арктичний/антарктичний) мають одну повітряну масу впродовж усього року; перехідні пояси з префіксом «суб-» (субекваторіальний, субтропічний, субполярний) змінюють повітряну масу за сезонами (улітку приходить повітряна маса сусіднього теплішого поясу, узимку — холоднішого: тому в середземноморському субтропічному кліматі літо сухе й спекотне — ТПМ, а зима волога й м'яка — ППМ!). Холодні течії біля західних берегів материків у тропіках (Перуанська, Бенгельська, Канарська, Каліфорнійська, Західноавстралійська) формують берегові пустелі (Атакама, Наміб).

Хімія НМТ (Ряд активності металів Бекетова та термічний розклад нітратів): які продукти утворюються при взаємодії металів із водою, розчинами солей та при термічному розкладі нітратів металів різної активності?

З водою за звичайних умов реагують лише лужні та лужноземельні метали (до $\text{Mg}$) з утворенням лугу і $\text{H}_2\uparrow$; метали середньої активності ($\text{Mg}, \text{Zn}, \text{Fe}$) реагують із водяною парою при нагріванні з утворенням ОКСИДУ металу і $\text{H}_2\uparrow$. Термічний розклад нітратів $M(\text{NO}_3)_n$: 1) метали лівіше $\text{Mg}$ (крім $\text{Li}$!) дають НІТРИТ і кисень ($2\text{KNO}_3 \xrightarrow{t^\circ} 2\text{KNO}_2 + \text{O}_2\uparrow$); 2) від $\text{Mg}$ до $\text{Cu}$ включно (також $\text{LiNO}_3$) дають ОКСИД металу, бурий газ $\text{NO}_2\uparrow$ та $\text{O}_2\uparrow$ ($2\text{Cu(NO}_3)_2 \xrightarrow{t^\circ} 2\text{CuO} + 4\text{NO}_2\uparrow + \text{O}_2\uparrow$; для $\text{Fe(NO}_3)_2$ утворюється $\text{Fe}_2\text{O}_3$!); 3) правіше $\text{Cu}$ ($\text{Ag}, \text{Hg}, \text{Au}$) дають вільний МЕТАЛ, $\text{NO}_2\uparrow$ та $\text{O}_2\uparrow$ ($2\text{AgNO}_3 \xrightarrow{t^\circ} 2\text{Ag} + 2\text{NO}_2\uparrow + \text{O}_2\uparrow$).

Біологія НМТ (Зоологія безхребетних

Ракоподібні (річковий рак, краб, дафнія, циклоп, мокриця): відділи

Біологія НМТ (Молекулярна біологія

Структури білка: первинна (лінійний поліпептидний ланцюг амінокислот)

НМТ / ЗНО — Біологія, Хімія та Географія: Молекулярна біологія, генетика, ботаніка, анатомія людини, екологія, неорганічна та органічна хімія, економічна географія України і світу

Комплексний довідник з біології (біомолекули, клітина, фотосинтез, генетика, ботаніка, зоологія, анатомія людини), хімії (будова атома, розчини, ОВР, органічні сполуки, розрахункові задачі) та географії України і світу (карти, годинні пояси, ресурси, демографія, сектори економіки).

Level: intermediate
Languages: uk → uk
Cards: 32
Markdown: НМТ / ЗНО — Біологія, Хімія та Географія: Молекулярна біологія, генетика, ботаніка, анатомія людини, екологія, неорганічна та органічна хімія, економічна географія України і світу (.md)

Flashcards (32)

#	Front (Term / Question)	Back (Definition / Answer)	Example
1	Біологія НМТ (Ботаніка — родини Покритонасінних та плоди): зіставте родини (Хрестоцвіті/Капустяні, Розові, Бобові, Пасльонові, Складноцвіті/Айстрові, Злакові/Тонконогові, Лілійні) із типами плодів і суцвіть.	Капустяні (капуста, редька, грицики, гірчиця): суцвіття китиця, плід стручок або стручечок. Розові (яблуня, вишня, шипшина, суниця, малина): плід яблуко, кістянка, багатокістянка, суничина (несправжня ягода). Бобові (горох, квасоля, соя, конюшина, акація): плід БІБ, бульбочкові азотфіксуючі бактерії на коренях. Пасльонові (картопля, томат, баклажан, перець, тютюн, беладона): плід ягода або коробочка. Айстрові (соняшник, кульбаба, ромашка, волошка): суцвіття КОШИК, плід сім'янка. Злакові (пшениця, жито, кукурудза, рис, бамбук): стебло соломина, суцвіття складний колос або волоть, плід ЗЕРНІВКА (однодольні). Лілійні/Цибулеві: плід коробочка або ягода, проста оцвітина (однодольні).
2	Біологія НМТ (Ботаніка	Видозміни пагона (мають бруньки, вузли або редуковані листки): ПІДЗЕМНІ	тканини та вегетативні видозміни органів рослин): розрізніть видозміни кореня та видозміни пагона (кореневище, бульба, цибулина). — кореневище (пирій, конвалія, ірис, папороть), бульба (картопля, топінамбур), цибулина (цибуля, часник, тюльпан, лілія), бульбоцибулина (шафран, гладіолус); НАДЗЕМНІ — вуса (суниця), вусики (виноград, огірок, гарбуз), колючки (глід, дика груша, терен). Видозміни кореня: коренеплоди (морква, буряк, редька — головний корінь), бульбокорені / кореневі бульби (жоржина, пшінка, батат — бічні або додаткові корені), повітряні корені (орхідеї), дихальні (болотний кипарис), корені-присоски (омела, повитиця). Видозміни листка: колючки кактуса і барбарису, вусики гороху, ловильні апарати росички.
3	Хімія НМТ (Твердість води та мінеральні добрива): чим зумовлена тимчасова (карбонатна) і постійна (некарбонатна) твердість води та як їх усувають? Назвіть основні мінеральні добрива і тривіальні назви солей.	Тимчасова твердість зумовлена гідрогенкарбонатами $\text{Ca(HCO}_3)_2$ та $\text{Mg(HCO}_3)_2$ — усувається КИП'ЯТІННЯМ (осад накипу $\text{CaCO}_3\downarrow$), додаванням вапняного молока $\text{Ca(OH)}_2$ або соди $\text{Na}_2\text{CO}_3$. Постійна твердість зумовлена сульфатами й хлоридами $\text{CaSO}_4, \text{MgSO}_4, \text{CaCl}_2, \text{MgCl}_2$ — кип'ятінням НЕ усувається, лише хімічним осадженням содою $\text{Na}_2\text{CO}_3$, ортофосфатом $\text{Na}_3\text{PO}_4$ або катіонітами. Тривіальні назви: каустична сода — $\text{NaOH}$, кальцинована сода — $\text{Na}_2\text{CO}_3$, кристалічна сода — $\text{Na}_2\text{CO}_3 \cdot 10\text{H}_2\text{O}$, питна сода — $\text{NaHCO}_3$, поташ — $\text{K}_2\text{CO}_3$, негашене вапно — $\text{CaO}$, гашене вапно — $\text{Ca(OH)}_2$, вапняк/крейда/мармур — $\text{CaCO}_3$, гіпс — $\text{CaSO}_4 \cdot 2\text{H}_2\text{O}$, альостровий гіпс — $(\text{CaSO}_4)_2 \cdot \text{H}_2\text{O}$, мідний купорос — $\text{CuSO}_4 \cdot 5\text{H}_2\text{O}$, залізний купорос — $\text{FeSO}_4 \cdot 7\text{H}_2\text{O}$, сечовина (карбамід) — $(\text{NH}_2)_2\text{CO}$.
4	Географія НМТ (Світова економіка та регіони світу): назвіть країни «Великої сімки» (G7), структуру секторів економіки та світових лідерів із видобутку нафти, залізної руди, міді, бокситів і вирощування пшениці, рису, кукурудзи й кави.	Країни G7 (постіндустріальні високорозвинені економіки): США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада. Три сектори економіки: первинний (сільське і лісове господарство, видобувна промисловість), вторинний (переробна промисловість і будівництво), третинний (сфера послуг, фінанси, транспорт, ІТ, освіта, туризм — до $70$–$80\%$ ВВП розвинених країн). Світові лідери: нафта — США, Саудівська Аравія, Росія, Канада, Ірак, ОАЕ (ОПЕК); залізна руда й боксити — Австралія, Бразилія, Китай, Індія, Гвінея (боксити); мідні руди — Чилі («мідна столиця світу»), Перу, Китай; пшениця й рис — Китай, Індія (експортери пшениці — США, Канада, Австралія, Франція, Україна); кукурудза і соя — США, Бразилія, Китай, Аргентина; кава — Бразилія, В'єтнам, Колумбія; какао-боби — Кот-д'Івуар, Гана; чай — Китай, Індія, Кенія, Шрі-Ланка.
5	Біологія НМТ (Екологія та біосфера): сформулюйте правило екологічної піраміди Ліндмана ($10\%$), форми симбіозу та вчення В. І. Вернадського про біосферу і ноосферу.	Правило екологічної піраміди Р. Ліндмана: з одного трофічного рівня на наступний переходить у середньому лише близько $10\%$ енергії (або біомаси): Продуценти ($1000\text{ кг}$) $\to$ Консументи І порядку ($100\text{ кг}$) $\to$ Консументи ІІ порядку ($10\text{ кг}$) $\to$ Консументи ІІІ порядку ($1\text{ кг}$). Форми співіснування: мутуалізм ($+/+$: лишайник, мікориза, бульбочкові бактерії), коменсалізм ($+/0$: риба-прилипала й акула, орхідеї-епіфіти на дереві), паразитизм ($+/-$), хижацтво ($+/-$), конкуренція ($-/-$), аменсалізм ($-/0$: світлолюбні трави під ялиною). За В. І. Вернадським, головною перетворювальною силою біосфери є ЖИВА РЕЧОВИНА (сукупність усіх живих організмів).
6	Біологія НМТ (Зоологія	Печінковий сисун (трематода): остаточний хазяїн	паразитичні черви та їхні життєві цикли): укажіть остаточного і проміжного хазяїнів печінкового сисуна, бичачого/свинячого ціп'яків, ехінокока, людської аскариди та малярійного плазмодія. — велика рогата худоба/людина (зараження через сиру воду або траву з цистами — адолескаріями), проміжний — ставковик малий. Бичачий і свинячий ціп'яки (цестоди): остаточний — людина (зараження через непросмажене фінозне м'ясо), проміжний — ВРХ або свиня. Ехінокок: остаточний — собака/вовк, проміжний — людина або травоїдні ссавці. Аскарида людська і гострик (нематоди): геогельмінти без проміжного хазяїна (міграція личинок аскариди через легені!). Малярійний плазмодій (споровик): остаточний хазяїн (статеве розмноження) — комар роду Anopheles, проміжний (нестатеве розмноження в печінці й еритроцитах) — людина.
7	Географія НМТ (Топографічні карти та азимути): як за топографічною картою визначити числовий/іменований масштаб, дійсний і магнітний азимути, прямокутні та географічні координати?	Числовий масштаб $1 : 25\,000$ означає, що в $1\text{ см}$ карти — $250\text{ м}$ ($0{,}25\text{ км}$) місцевості; при перерахунку площі масштаб зводиться у квадрат ($1\text{ см}^2 = 0{,}25^2 = 0{,}0625\text{ км}^2 = 6{,}25\text{ га}$). Дійсний азимут відлічується за годинниковою стрілкою від північного напрямку географічного меридіана ($0^\circ$–$360^\circ$), магнітний азимут — від магнітного меридіана ($A_{\text{м}} = A_{\text{д}} - \delta_{\text{сх}}$ або $+ \delta_{\text{зх}}$, де $\delta$ — магнітне схилення). Зворотний азимут дорівнює $A \pm 180^\circ$. Бергштрихи на горизонталях завжди спрямовані в бік зниження схилу!
8	Біологія НМТ (Генетика статі та зчеплені зі статтю ознаки): у яких організмів гетерогаметною статтю ($XY$) є чоловіча, а в яких ($ZW$) — жіноча, і як успадковуються дальтонізм та гемофілія у людини?	Чоловіча стать є гетерогаметною ($XY$, а жіноча гомогаметною $XX$) у ссавців (включно з людиною), двокрилих комах (дрозофіла), деяких риб і дводомних рослин. Жіноча стать є гетерогаметною ($ZW$, а чоловіча гомогаметною $ZZ$) у ПТАХІВ, ПЛАЗУНІВ та ЛУСКОКРИЛИХ комах (метеликів, шовковичного шовкопряда). Дальтонізм і класична гемофілія $A/B$ у людини — рецесивні ознаки, зчеплені з $X$-хромосомою ($X^d, X^h$): син завжди отримує $Y$-хромосому від батька, а єдину $X$-хромосому — ВІД МАТЕРІ, тому хлопчик хворіє при генотипі $X^h Y$. Ознака, зчеплена з $Y$-хромосомою (гіпертрихоз вушної раковини), передається виключно від батька всім синам.
9	Хімія НМТ (Кількість речовини, молярний об'єм і масова частка елемента у сполуці): запишіть формули для обчислення масової частки елемента у формульній одиниці $\text{A}_x\text{B}_y$ та виходу продукту реакції.	Масова частка елемента $A$ у сполуці $\text{A}_x\text{B}_y$: $w(A) = \frac{x \cdot A_r(A)}{M_r(\text{A}_x\text{B}_y)} \cdot 100\%$. Наприклад, у сечовині $(\text{NH}_2)_2\text{CO}$ ($M = 60\text{ г/моль}$) масова частка Нітрогену становить $w(\text{N}) = \frac{2 \cdot 14}{60} \approx 46{,}7\%$ (найконцентрованіше тверде азотне добриво!), а в амоній нітраті (аміачній селітрі) $\text{NH}_4\text{NO}_3$ ($M = 80\text{ г/моль}$) — $w(\text{N}) = \frac{28}{80} = 35\%$. Відносний вихід продукту реакції: $\eta = \frac{m_{\text{практ}}}{m_{\text{теор}}} = \frac{V_{\text{практ}}}{V_{\text{теор}}} = \frac{n_{\text{практ}}}{n_{\text{теор}}}$.
10	Географія НМТ (Фізична географія України	Крайні точки України: північна	крайні точки, рельєф, тектоніка та корисні копалини): зіставте тектонічні структури України з формами рельєфу та басейнами корисних копалин. — ур. Петрівське (с. Грем'яч, Чернігівська обл.), південна — мис Сарич (Крим; або мис Миколая), західна — с. Соломоново біля Чопа (Закарпатська обл.), східна — с. Рання Зоря (Луганська обл.); географічний центр — м. Шпола / с. Мар'янівка (Черкаська обл.). Тектоніка $\to$ Рельєф $\to$ Корисні копалини: 1) Український кристалічний щит (докембрійський фундамент на поверхні) $\to$ Придніпровська та Приазовська височини $\to$ рудні (Криворізький, Кременчуцький, Білозерський залізорудні басейни; Нікопольський і Великотокмацький марганцеві; титанові руди — Іршанське; уранові руди; граніт, лабрадорит) та Дніпровський буровугільний басейн в осадовому чохлі; 2) Дніпровсько-Донецька западина $\to$ Придніпровська низовина $\to$ паливні й нерудні (Східний нафтогазоносний регіон, кам'яна сіль — Слов'янськ); 3) Донецька складчаста споруда (герцинська) $\to$ Донецький кряж (г. Могила-Мечетна, 367 м) $\to$ Донецький кам'яновугільний басейн, ртутні руди (Микитівське), сіль (Соледар/Бахмут); 4) Волино-Подільська плита та Галицько-Волинська западина $\to$ Волинська і Подільська височини (г. Камула, 471 м; Хотинська височина — г. Берда, 515 м — найвища точка рівнинної України!) $\to$ Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн, бурштин (Полісся); 5) Альпійська складчаста область $\to$ Українські Карпати (г. Говерла, 2061 м, масив Чорногора) та Кримські гори (г. Роман-Кош, 1545 м, Бабуган-яйла) $\to$ Західний і Південний нафтогазоносні регіони, калійна сіль (Калуш, Стебник), самородна сірка, вапняки.
11	Біологія НМТ (Анатомія людини	Природний активний імунітет	імунітет і групи крові): чим природний і штучний, активний і пасивний імунітети відрізняються між собою, і як встановлюють групу крові за системою AB0? — після перенесеної інфекції; природний пасивний — антитіла матері через плаценту та з грудним молоком. Штучний активний — після введення ВАКЦИНИ (ослаблені/вбиті антигени, виробляються власні антитіла і клітини пам'яті); штучний пасивний — після введення лікувальної СИРОВАТКИ з готовими антитілами (діє миттєво, але недовго). Групи крові AB0 (аглютиногени на еритроцитах / аглютиніни у плазмі): І ($0$): немає $A, B$ / є $\alpha, \beta$; ІІ ($A$): є $A$ / є $\beta$; ІІІ ($B$): є $B$ / є $\alpha$; IV ($AB$): є $A$ і $B$ / немає $\alpha, \beta$. Резус-конфлікт виникає у резус-негативної матері ($\text{Rh}^-$, генотип $dd$) при виношуванні резус-позитивного плода ($\text{Rh}^+$, $Dd$).
12	Хімія НМТ (Загальна хімія	Вищий ступінь окиснення дорівнює номеру групи майже в усіх елементів, КРІМ: Флуору $\text{F}$ (VII група, але ступінь окиснення у сполуках завжди $-1$, валентність І), Оксигену $\text{O}$ (VI група, типово $-2$, у пероксидах $-1$, в $\text{OF}_2$ $+2$, валентність ІІ, у $\text{CO}$ та $\text{H}_3\text{O}^+$	ступені окиснення, валентність та типи хімічного зв'язку): у яких елементів вищий ступінь окиснення НЕ збігається з номером групи і як розрізнити ковалентний полярний, неполярний та йонний зв'язки? — валентність ІІІ за донорно-акцепторним механізмом), Купруму $\text{Cu}$ (І група, але $+2$), Арупму $\text{Au}$ ($+3$), Феруму, Кобальту, Нікелю та інертних газів ($\text{He}, \text{Ne}, \text{Ar}$). Йонний зв'язок: метал + неметал (плюс солі амонію $\text{NH}_4\text{Cl}$, де є і йонний, і ковалентний зв'язки!); ковалентний полярний: між атомами РІЗНИХ неметалів ($\text{HCl}, \text{H}_2\text{O}, \text{NH}_3, \text{SiO}_2$); ковалентний неполярний: між атомами ОДНОГО неметалу ($\text{H}_2, \text{O}_2, \text{N}_2, \text{P}_4, \text{C}_{\text{алмаз}}$).
13	Географія НМТ (Демографія та урбанізація): чим І тип відтворення населення («демографічна криза/старіння») відрізняється від ІІ типу («демографічний вибух») та що таке субурбанізація, рурбанізація, агломерація і мегаполіс?	І тип відтворення (Європа, Північна Америка, Японія, Україна): низька народжуваність, низька (або підвищена через старіння нації) смертність, низький або від'ємний природний приріст (депопуляція), висока частка літніх людей. ІІ тип відтворення (країни Африки на південь від Сахари, частина Азії та Латинської Америки): висока народжуваність, низька смертність, високий природний приріст і висока частка дітей. Агломерація — скупчення міських поселень навколо одного (моноцентрична: Київська, Харківська, Львівська, Одеська) або кількох ядер (бі-/поліцентрична: Дніпровсько-Кам'янська). Мегаполіс (мегалополіс) — злиття кількох сусідніх агломерацій (Токайдо в Японії, Босваш, Чипіттс і Сан-Сан у США, Рейнський/Блакитний банан у Європі). Субурбанізація — відтік заможного населення з центрів великих міст у зелені передмістя; джентрифікація — реконструкція занедбаних промислових/робітничих кварталів центру міста; хибна урбанізація — стрімке зростання міських нетрів (фавел) у країнах, що розвиваються.
14	Біологія НМТ (Селекція, біотехнологія та центри походження культурних рослин М. І. Вавилова): з яких географічних центрів походять картопля, томат, кукурудза, соняшник, тверда і м'яка пшениця, рис та кава?	Центри походження культурних рослин за М. І. Вавиловим: 1) Південноамериканський (Андійський) — картопля, томат, ананас, хінне дерево, арахіс; 2) Центральноамериканський — кукурудза, гарбуз, квасоля, соняшник (Півн. Америка), перець, какао, бавовник; 3) Середземноморський — капуста, буряк, маслина, конюшина; 4) Південно-Західноазійський (Передньоазійський) — м'яка пшениця, жито, ячмінь, овес, горох, виноград, груша, абрикос; 5) Абіссинський (Ефіопський) — тверда пшениця, кава, сорго, банан; 6) Східноазійський — соя, просо, гречка, яблуня, слива, чай, редька; 7) Південноазійський тропічний — рис, цукрова тростина, огірок, баклажан, цитрусові.
15	Хімія НМТ (Органічна хімія	Алкани (парафіни, $sp^3$, кут $109{,}5^\circ$, реакції заміщення): $\text{C}_n\text{H}_{2n+2}$. Алкени ($sp^2$, $120^\circ$) і циклоалкани (міжкласові ізомери!): $\text{C}_n\text{H}_{2n}$. Алкіни ($sp$, $180^\circ$) і алкадієни: $\text{C}_n\text{H}_{2n-2}$. Гомологи бензену (арени): $\text{C}_n\text{H}_{2n-6}$ ($n \ge 6$). Насичені одноатомні спирти та прості етери: $\text{C}_n\text{H}_{2n+1}\text{OH}$ ($\text{C}_n\text{H}_{2n+2}\text{O}$). Альдегіди й кетони: $\text{C}_n\text{H}_{2n}\text{O}$. Одноосновні насичені карбонові кислоти й естери: $\text{C}_n\text{H}_{2n}\text{O}_2$. Жири	гомологічні ряди та загальні формули): запишіть загальні формули алканів, алкенів/циклоалканів, алкінів/алкадієнів, аренів, одноатомних насичених спиртів, альдегідів і карбонових кислот. — естери триатомного спирту гліцеролу і вищих карбонових кислот (гідрування рідких рослинних жирів із залишками ненасичених олеїнової/лінолевої кислот перетворює їх на тверді жири / маргарин; лужний гідроліз жирів дає МИЛО — солі натрію/калію вищих кислот).
16	Хімія НМТ (Розрахункові задачі — відносна густина газу та закон об'ємних відношень Гей-Люссака): як знайти молярну масу газу за його відносною густиною за воднем, гелієм чи повітрям?	Відносна густина першого газу за другим дорівнює відношенню їхніх молярних мас: $D_Y(X) = \frac{M(X)}{M(Y)}$, звідки: за воднем $M(X) = 2 \cdot D_{\text{H}_2}$; за гелієм $M(X) = 4 \cdot D_{\text{He}}$; за повітрям $M(X) = 29 \cdot D_{\text{пов}}$; за киснем $M(X) = 32 \cdot D_{\text{O}_2}$. За законом Гей-Люссака та наслідком із закону Авогадро об'єми газів, що вступають у реакцію та утворюються в ній (за однакових $T, p$), відносяться як їхні стехіометричні коефіцієнти у рівнянні реакції!
17	Хімія НМТ (Неорганічна хімія — класи сполук і генетичні зв'язки): які оксиди називають несолетворними і як добувають основи та кислоти взаємодією оксидів із водою?	Несолетворні (індиферентні) оксиди (не реагують ні з водою, ні з кислотами, ні з лугами з утворенням солей): $\text{CO}$, $\text{NO}$, $\text{N}_2\text{O}$, $\text{SiO}$. З водою серед основних оксидів реагують лише оксиди лужних та лужноземельних металів ($\text{Li}_2\text{O}, \text{Na}_2\text{O}, \text{K}_2\text{O}, \text{CaO}, \text{SrO}, \text{BaO} \to$ утворюються луги; $\text{CuO}, \text{FeO}, \text{Al}_2\text{O}_3, \text{ZnO}$ з водою НЕ реагують!). Серед кислотних оксидів з водою реагують майже всі, КРІМ силіцій(IV) оксиду $\text{SiO}_2$ (пісок/кварц у воді не розчиняється; силікатну кислоту $\text{H}_2\text{SiO}_3\downarrow$ добувають дією сильніших кислот на силікати!).
18	Біологія НМТ (Анатомія	Нефрон	видільна система та утворення сечі): опишіть будову нефрону і процеси фільтрації (первинна сеча) та реабсорбції (вторинна сеча). — структурно-функціональна одиниця нирки. У капсулі Боумена — Шумлянського, що охоплює капілярний клубочок Мальпігі (між приносною і дещо вужчою виносною артеріолами!), за рахунок високого гідростатичного тиску відбувається ФІЛЬТРАЦІЯ плазми крові й утворюється ПЕРВИННА СЕЧА (150–180 л/добу; за складом — плазма крові без білків і формених елементів, але МІСТИТЬ глюкозу, амінокислоти, сечовину). У звивистих канальцях першого й другого порядків та петлі Генле відбувається РЕАБСОРБЦІЯ (зворотне всмоктування в кров води, ВСІЄЇ глюкози, амінокислот, вітамінів та йонів) і секреція, внаслідок чого утворюється ВТОРИННА СЕЧА (1,5–2 л/добу).
19	Хімія НМТ (Вуглеводи та нітрогеновмісні органічні сполуки): порівняйте будову й властивості глюкози, фруктози, сахарози, крохмалю і целюлози, а також ряд основності амінів.	Моносахариди $\text{C}_6\text{H}_{12}\text{O}_6$: глюкоза — альдегідоспирт (5 груп $-\text{OH}$ і 1 альдегідна група $-\text{CHO}$, дає і реакцію «срібного дзеркала», і синє забарвлення з $\text{Cu(OH)}_2$); фруктоза — кетоноспирт. Дисахарид сахароза $\text{C}_{12}\text{H}_{22}\text{O}_{11}$ (складається з залишків $\alpha$-глюкози і $\beta$-фруктози): НЕ має альдегідної групи і НЕ дає реакції «срібного дзеркала»! Полісахариди $(\text{C}_6\text{H}_{10}\text{O}_5)_n$: крохмаль (суміш лінійної амілози та розгалуженого амілопектину з $\alpha$-глюкози, синіє з йодом $\text{I}_2$) і целюлоза (лінійний полімер із $\beta$-глюкози, дає тринітроцелюлозу та ацетатне волокно). Основні властивості амінів у водному розчині зростають у ряду: дифеніламін lt;$ анілін ($\text{C}_6\text{H}_5\text{NH}_2$, не змінює забарвлення індикаторів!) lt;$ амоніак $\text{NH}_3 <$ первинні аліфатичні аміни ($\text{CH}_3\text{NH}_2$) lt;$ вторинні аліфатичні аміни ($(\text{CH}_3)_2\text{NH}$).
20	Біологія НМТ (Вища нервова діяльність та гормони людини): де розташований гіпоталамо-гіпофізарний комплекс і до яких захворювань призводить гіпо- та гіперфункція гормону росту (соматотропіну) і тироксину?	Гіпоталамус — відділ проміжного мозку, що є вищим підкірковим центром вегетативної нервової системи й регулює гіпофіз («диригент ендокринної системи»). Гормон росту (соматотропін, передня частка гіпофіза): гіпофункція в дитинстві — гіпофізарна карликовість (нанізм, пропорції тіла й інтелект збережені!); гіперфункція в дитинстві — гігантизм, у дорослому віці — акромегалія (розростання кистей, стоп, нижньої щелепи, носа). Тироксин і трийодтиронін (щитоподібна залоза, містять Йод): вроджена гіпофункція в дитинстві — кретинізм (затримка росту і розумова відсталість); гіпофункція у дорослих — мікседема (слизовий набряк, брадикардія); гіперфункція — базедова хвороба (тиреотоксикоз, екзофтальм/витрішкуватість, тахікардія, схуднення); нестача йоду у воді/їжі — ендемічний зоб.
21	Біологія НМТ (Віруси, пріони, віроїди та бактеріальні хвороби): чим неклітинні форми життя (віруси, пріони, віроїди) відрізняються за будовою та які хвороби людини спричиняють віруси, а які — бактерії?	Віруси (відкрив Д. Івановський у 1892 р. на прикладі вірусу тютюнової мозаїки) — внутрішньоклітинні облігатні паразити, що складаються з ДНК АБО РНК у білковій оболонці — капсиді (складні віруси — ВІЛ, грип, коронавірус, герпес — мають ще додаткову ліпопротеїдну суперкапсидну оболонку). Пріони — інфекційні БІЛКОВІ частинки без нуклеїнової кислоти (спричиняють губчасту енцефалопатію / «коров'ячий сказ», хворобу Крейтцфельдта — Якоба, куру). Віроїди — кільцеві одноланцюгові молекули РНК без білкової оболонки (викликають хвороби рослин: веретеноподібність бульб картоплі). Вірусні хвороби людини: грип, кір, краснуха, вітряна віспа, поліомієліт, сказ, СНІД, гепатити A/B/C, кліщовий енцефаліт, COVID-19. Бактеріальні хвороби (лікуються антибіотиками!): туберкульоз (паличка Коха), холера (холерний вібріон), чума, дифтерія, правець, ботулізм, кашлюк, сальмонельоз, сибірська виразка, кліщовий бореліоз (хвороба Лайма).
22	Біологія НМТ (Цитологія	Прокаріоти (бактерії та ціанобактерії): немає ядра (є нуклеоїд	порівняння клітин прокаріотів, рослин, грибів і тварин): за якими ознаками (клітинна стінка, запасний полісахарид, органели) різняться ці клітини? — кільцева ДНК) і мембранних органел, рибосоми 70S, клітинна стінка з МУРЕЇНУ. Рослини (автотрофи): клітинна стінка з ЦЕЛЮЛОЗИ, є пластиди (хлоропласти) і велика центральна вакуоля з клітинним соком, запасний вуглевод — КРОХМАЛЬ. Гриби (гетеротрофи): клітинна стінка з ХІТИНУ, є вакуолі, пластид немає, запасний вуглевод — ГЛІКОГЕН. Тварини (гетеротрофи): клітинної стінки немає (є глікокалікс, здатні до фагоцитозу), є клітинний центр і лізосоми, запасний вуглевод — ГЛІКОГЕН.
23	Географія НМТ (Клімат, внутрішні води, ґрунти та природні зони України): як змінюються ґрунти і природні зони України з півночі на південь і куди впадають головні річки України?	Зміна рівнинних природних зон та зональних ґрунтів України з півночі на південь (широтна зональність): 1) Зона мішаних і широколистяних лісів (Полісся і Західна Україна) — дерново-підзолисті (на Поліссі, кислі — потребують вапнування!) та сірі лісові ґрунти (під широколистяними лісами); 2) Лісостеп — типові та опідзолені чорноземи (найбільш родючі); 3) Степ ($40\%$ площі країни: північний, середній і південний сухостеповий) — звичайні чорноземи, південні чорноземи та темно-каштанові й каштанові солонцюваті ґрунти (потребують гіпсування і зрошення!). Річкові басейни: Чорне море (Дніпро, Дністер, Південний Буг, Дунай із Тисою і Прутом), Азовське море (Сіверський Донець — права притока Дону, Кальміус, Молочна), Балтійське море ($2\%$ площі — Західний Буг і Сян, притоки Вісли). Озера: заплавні (Світязь — карстове озеро на Волині, найглибше в Україні — 58,4 м!), лиманні (Ялпуг — найбільше прісноводне озеро України, Сасик/Кундук, Куяльницький, Хаджибейський), загатні (Синевир у Карпатах).
24	Географія НМТ (Міжнародні організації та інтеграційні об'єднання): назвіть країни Європи, які входять до НАТО, але не входять до ЄС, та країни ЄС, які не входять до єврозони.	Україна межує з 7 державами: 4 членами ЄС і НАТО (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія), а також Молдовою, Білоруссю та РФ. Європейські країни — члени НАТО, що НЕ є членами ЄС (27 країн): Велика Британія (після Brexit), Норвегія, Ісландія, Албанія, Чорногорія, Північна Македонія, Туреччина (а високорозвинені Швейцарія та Ліхтенштейн не входять ні до ЄС, ні до НАТО). Країни ЄС, які зберегли власну національну валюту поза єврозоною: Польща (злотий), Чехія (крона), Угорщина (форинт), Румунія (лей), Болгарія (лев), Швеція (крона), Данія (крона).
25	Географія НМТ (Економічна географія України	Атомна енергетика (понад $50\%$ генерації): 4 діючі АЕС	енергетика, металургія, машинобудування і хімічна промисловість): назвіть діючі АЕС, ГЕС каскаду Дніпра та головні центри чорної і кольорової металургії України. — Запорізька (Енергодар, 6 енергоблоків ВВЕР-1000 — найбільша в Європі), Південноукраїнська (Південноукраїнськ, Миколаївська обл.), Рівненська (Вараш) та Хмельницька (Нетішин). Дніпровський каскад ГЕС (з півночі на південь): Київська (Плюс Київська ГАЕС у Вишгороді), Канівська, Кременчуцька (найбільше водосховище за площею), Середньодніпровська (Кам'янське), Дніпровська (ДніпроГЕС у Запоріжжі — найпотужніша), Каховська; на Дністрі — Дністровська ГЕС і Дністровська ГАЕС (Новодністровськ — найпотужніша ГАЕС у Європі). Чорна металургія (3 райони): Придніпровський (Кривий Ріг, Дніпро, Запоріжжя, Кам'янське, Кременчук, Нікополь — феросплави), Донецький та Приазовський (Маріуполь). Кольорова металургія: глиноземний завод у Миколаєві (імпортні боксити), титано-магнієвий комбінат у Запоріжжі (сировинний і енергетичний чинники).
26	Географія НМТ (Годинні пояси та місцевий час в Україні): у якому годинному поясі розташована територія України і як обчислити різницю в місцевому (сонячному) часі між двома меридіанами?	Понад $85\%$ території України лежить у ІІ годинному поясі (київський час — $\text{UTC}+2$, у літній період — $\text{UTC}+3$; центральний меридіан ІІ поясу — $30^\circ\text{ сх. д.}$, проходить поблизу Києва). Земля повертається на $360^\circ$ за 24 години, тобто на $15^\circ$ за 1 годину або на $1^\circ$ за 4 хвилини (і на $1'$ за 4 секунди). У пункті, розташованому східніше (більша східна довгота), місцевий час завжди БІЛЬШИЙ (додаємо $4\text{ хв} \times \Delta \lambda^\circ$), а західніше — МЕНШИЙ.
27	Біологія НМТ (Кісткова та м'язова системи людини): назвіть відділи хребта людини з кількістю хребців, типи з'єднання кісток та білки м'язового скорочення.	Хребет людини (33–34 хребці, 4 вигини: шийний і поперековий лордози — вперед, грудний і крижовий кіфози — назад): шийний відділ — 7 хребців (у всіх ссавців! 1-й — атлант, 2-й — епістрофей), грудний — 12 хребців (разом із 12 парами ребер і грудиною утворюють грудну клітку), поперековий — 5 хребців, крижовий — 5 зрослих хребців (крижова кістка), куприковий — 4–5 зрослих хребців. Типи з'єднання кісток: нерухоме — шви черепа (крім нижньої щелепи — єдиної рухомої кістки черепа!), зрощення тазових кісток; напіврухоме — міжхребцеві хрящові диски; рухоме — суглоби (кульовий плечовий, блокоподібний ліктьовий). Скоротливі білки міофібрил м'язів: АКТИН (тонкі нитки) і МІОЗИН (товсті нитки) за участі йонів $\text{Ca}^{2+}$ та АТФ.
28	Хімія НМТ (Якісні реакції на катіони й аніони у водних розчинах): як розпізнати у розчині йони $\text{Ag}^+, \text{Ba}^{2+}, \text{Cu}^{2+}, \text{Fe}^{2+}, \text{Fe}^{3+}, \text{NH}_4^+$ та аніони $\text{Cl}^-, \text{Br}^-, \text{I}^-, \text{SO}_4^{2-}, \text{CO}_3^{2-}, \text{PO}_4^{3-}, \text{SiO}_3^{2-}$?	Катіони: $\text{NH}_4^+ + \text{OH}^- \xrightarrow{t^\circ} \text{NH}_3\uparrow$ (різкий запах, посиніння вологого лакмусового папірця); $\text{Cu}^{2+} + 2\text{OH}^- \to \text{Cu(OH)}_2\downarrow$ (блакитний осад, чорніє при нагріванні $\to \text{CuO}$); $\text{Fe}^{2+} + 2\text{OH}^- \to \text{Fe(OH)}_2\downarrow$ (сіро-зелений осад, буріє на повітрі), а $\text{Fe}^{3+} + 3\text{OH}^- \to \text{Fe(OH)}_3\downarrow$ (бурий осад; з $\text{KSCN}$ дає криваво-червоний розчин!). Аніони: $\text{SO}_4^{2-} + \text{Ba}^{2+} \to \text{BaSO}_4\downarrow$ (білий осад, нерозчинний у $\text{HNO}_3$); галогеніди з $\text{AgNO}_3$: $\text{AgCl}\downarrow$ (білий сирнистий), $\text{AgBr}\downarrow$ (жовтуватий), $\text{AgI}\downarrow$ (жовтий); ортофосфат $\text{PO}_4^{3-} + 3\text{Ag}^+ \to \text{Ag}_3\text{PO}_4\downarrow$ (яскраво-жовтий осад, розчинний у $\text{HNO}_3$!); карбонат $\text{CO}_3^{2-} + 2\text{H}^+ \to \text{CO}_2\uparrow + \text{H}_2\text{O}$ («закипання»); силікат $\text{SiO}_3^{2-} + 2\text{H}^+ \to \text{H}_2\text{SiO}_3\downarrow$ (драглистий білий осад).
29	Географія НМТ (Атмосфера, кліматичні пояси Землі та океанічні течії): назвіть постійні вітри Землі, причину їх відхилення (сила Коріоліса) та різницю між основними і перехідними кліматичними поясами.	Постійні вітри (дмуть із поясів високого атмосферного тиску в пояси низького тиску й відхиляються силою Коріоліса праворуч у Північній півкулі та ліворуч — у Південній): 1) пасати (від тропіків $30^\circ$ до екватора $0^\circ$); 2) західні вітри помірних широт (від $30^\circ$ до $60^\circ$); 3) північно-східні та південно-східні полярні (стокові) вітри (від полюсів $90^\circ$ до $60^\circ$). Мусони — сезонні вітри, що змінюють напрямок двічі на рік (улітку дмуть з океану на суходіл і приносять зливи, узимку — з суходолу на океан). Основні кліматичні пояси (екваторіальний, тропічний, помірний, арктичний/антарктичний) мають одну повітряну масу впродовж усього року; перехідні пояси з префіксом «суб-» (субекваторіальний, субтропічний, субполярний) змінюють повітряну масу за сезонами (улітку приходить повітряна маса сусіднього теплішого поясу, узимку — холоднішого: тому в середземноморському субтропічному кліматі літо сухе й спекотне — ТПМ, а зима волога й м'яка — ППМ!). Холодні течії біля західних берегів материків у тропіках (Перуанська, Бенгельська, Канарська, Каліфорнійська, Західноавстралійська) формують берегові пустелі (Атакама, Наміб).
30	Хімія НМТ (Ряд активності металів Бекетова та термічний розклад нітратів): які продукти утворюються при взаємодії металів із водою, розчинами солей та при термічному розкладі нітратів металів різної активності?	З водою за звичайних умов реагують лише лужні та лужноземельні метали (до $\text{Mg}$) з утворенням лугу і $\text{H}_2\uparrow$; метали середньої активності ($\text{Mg}, \text{Zn}, \text{Fe}$) реагують із водяною парою при нагріванні з утворенням ОКСИДУ металу і $\text{H}_2\uparrow$. Термічний розклад нітратів $M(\text{NO}_3)_n$: 1) метали лівіше $\text{Mg}$ (крім $\text{Li}$!) дають НІТРИТ і кисень ($2\text{KNO}_3 \xrightarrow{t^\circ} 2\text{KNO}_2 + \text{O}_2\uparrow$); 2) від $\text{Mg}$ до $\text{Cu}$ включно (також $\text{LiNO}_3$) дають ОКСИД металу, бурий газ $\text{NO}_2\uparrow$ та $\text{O}_2\uparrow$ ($2\text{Cu(NO}_3)_2 \xrightarrow{t^\circ} 2\text{CuO} + 4\text{NO}_2\uparrow + \text{O}_2\uparrow$; для $\text{Fe(NO}_3)_2$ утворюється $\text{Fe}_2\text{O}_3$!); 3) правіше $\text{Cu}$ ($\text{Ag}, \text{Hg}, \text{Au}$) дають вільний МЕТАЛ, $\text{NO}_2\uparrow$ та $\text{O}_2\uparrow$ ($2\text{AgNO}_3 \xrightarrow{t^\circ} 2\text{Ag} + 2\text{NO}_2\uparrow + \text{O}_2\uparrow$).
31	Біологія НМТ (Зоологія безхребетних	Ракоподібні (річковий рак, краб, дафнія, циклоп, мокриця): відділи	членистоногі та черви): порівняйте Ракоподібних, Павукоподібних і Комах за відділами тіла, кількістю ходильних ніг, вусиків та органами дихання й виділення. — головогруди і черевце, 5 пар ходильних ніг (10 ніг), 2 пари вусиків, дихання — зябра, виділення — зелені залози. Павукоподібні (павук-хрестовик, каракурт, тарантул, скорпіон, кліщі): головогруди і черевце, 4 пари ходильних ніг (8 ніг), вусиків НЕМАЄ (є хеліцери і педипальпи), позакишкове травлення, дихання — легеневі мішки і трахеї, виділення — мальпігієві судини. Комахи: голова, груди і черевце, 3 пари ходильних ніг (6 ніг), 1 пара вусиків, дихання — трахеї, виділення — мальпігієві судини та жирове тіло. Розвиток комах із неповним перетворенням (яйце $\to$ личинка $\to$ імаго): прямокрилі (сарана, коник), таргани, клопи, воші, бабки, терміти; із повним перетворенням (є стадія лялечки): твердокрилі (жуки), лускокрилі (метелики), перетинчастокрилі (бджоли, мурашки), двокрилі (мухи, комарі), блохи.
32	Біологія НМТ (Молекулярна біологія	Структури білка: первинна (лінійний поліпептидний ланцюг амінокислот)	білки та нуклеїнові кислоти): які зв'язки стабілізують первинну, вторинну, третинну і четвертинну структури білка та сформулюйте правило Чаргаффа для ДНК? — міцні ковалентні ПЕПТИДНІ зв'язки ($-\text{CO}-\text{NH}-$); вторинна ($\alpha$-спіраль або $\beta$-шар) — ВОДНЕВІ зв'язки; третинна (глобула) — дисульфідні ($-\text{S}-\text{S}-$), йонні, водневі та гідрофобні взаємодії; четвертинна (кілька субодиниць, напр. гемоглобін). Правило Чаргаффа для дволанцюгової ДНК: $\text{А} = \text{Т}$ (2 водневі зв'язки), $\text{Г} = \text{Ц}$ (3 водневі зв'язки), $\text{А} + \text{Г} = \text{Т} + \text{Ц} = 50\%$. Довжина одного нуклеотиду становить $0{,}34\text{ нм}$, середня молекулярна маса нуклеотиду — $345\text{ а.о.м.}$, амінокислоти — $100\text{ а.о.м.}$ (1 амінокислоту кодує триплет із 3 нуклеотидів іРНК).