Найкращі набори карток для вивчення лексики 中文 (Chinese): Гід A1–B2

Готові почати практику просто зараз?

• Переглянути всі набори карток 中文
• Відкрити Мовний Хаб

Щоб впевнено розмовляти мовою 中文 (Chinese) у реальному житті, почніть із 480 найчастотніших конкретних слів та виразів, об'єднаних у 15 щоденних тем за допомогою активного пригадування та інтервального повторення (FSRS-4.5).

---

Чому вивчення конкретної повсякденної лексики працює найкраще

Поєднання базових іменників, 32 головних дієслів і 32 прикметників дозволяє будувати тисячі природних речень вже з першого тижня.

---

15 основних тематичних наборів карток 中文 (480 базових слів)

Набір 1: Привітання, ввічливі слова та повсякденні фрази (32 картки)

Привіт, доброго ранку, будь ласка, дякую, вибачте та базові діалоги.

Слово (中文)	Значення (Українська)	Приклад речення та переклад
你好 (nǐ hǎo)	Привіт (pryvit)	你好，今天好吗？ (nǐ hǎo, jīntiān hǎo ma?) — Привіт, як справи? (pryvit, yak spravy?)
早上好 (zǎoshang hǎo)	Доброго ранку (dobroho ranku)	早上好，请喝咖啡 (zǎoshang hǎo, qǐng hē kāfēi) — Доброго ранку всім! (dobroho ranku vsim!)
下午好 (xiàwǔ hǎo)	Добрий день (dobryy den')	下午好，欢迎光临 (xiàwǔ hǎo, huānyíng guānglín) — Добрий день, друзі! (dobryy den', druzi!)
晚上好 (wǎnshang hǎo)	Добрий вечір (dobryy vechir)	晚上好，晚饭好了 (wǎnshang hǎo, wǎnfàn hǎo le) — Добрий вечір усім! (dobryy vechir usim!)
晚安 (wǎn'ān)	На добраніч (na dobranich)	晚安，祝你做个好梦 (wǎn'ān, zhù nǐ zuò gè hǎo mèng) — На добраніч, спи добре! (na dobranich, spy dobre!)
再见 (zàijiàn)	До побачення (do pobachennya)	再见，我们下次见 (zàijiàn, wǒmen xiàcì jiàn) — До скорої зустрічі! (do skoroyi zustrichi!)
明天见 (míngtiān jiàn)	До завтра (do zavtra)	明天早上学校见 (míngtiān zǎoshang xuéxiào jiàn) — До завтра вранці! (do zavtra vrantsi!)
请 (qǐng)	Будь ласка (bud' laska)	请给我一杯水 (qǐng gěi wǒ yī bēi shuǐ) — Води, будь ласка (vody, bud' laska)
谢谢 (xièxie)	Дякую (dyakuyu)	谢谢你的热心帮助 (xièxie nǐ de rèxīn bāngzhù) — Дякую за допомогу! (dyakuyu za dopomohu!)
非常感谢 (fēicháng gǎnxiè)	Дуже дякую (duzhe dyakuyu)	非常感谢你的礼物 (fēicháng gǎnxiè nǐ de lǐwù) — Дуже дякую за все! (duzhe dyakuyu za vse!)

👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Chinese) — Привітання, ввічливі слова та повсякденні фрази

---

Набір 2: Числа, дні тижня, місяці та час (32 картки)

Основні числа, дні тижня з понеділка по неділю, пори року, сьогодні та завтра.

Слово (中文)	Значення (Українська)	Приклад речення та переклад
一 (yī)	один (odyn)	我有一张今天的票 (wǒ yǒu yī zhāng jīntiān de piào) — У мене один квиток (u mene odyn kvytok)
二 (èr)	два (dva)	请给我两个人的桌子 (qǐng gěi wǒ liǎng gè rén de zhuōzi) — Столик на двох (stolyk na dvokh)
三 (sān)	три (try)	我们家里有三只猫 (wǒmen jiālǐ yǒu sān zhī māo) — У нас вдома три коти (u nas vdoma try koty)
四 (sì)	чотири (chotyry)	这里有四把椅子 (zhèlǐ yǒu sì bǎ yǐzi) — Тут чотири стільці (tut chotyry stil'tsi)
五 (wǔ)	п'ять (p'yat')	请再给我五分钟 (qǐng zài gěi wǒ wǔ fēnzhōng) — Зачекайте п'ять хвилин (zachekayte p'yat' khvylyn)
六 (liù)	шість (shist')	我每天六点钟起床 (wǒ měitiān liù diǎnzhōng qǐchuáng) — Я встаю о шостій ранку (ya vstayu o shostiy ranku)
七 (qī)	сім (sim)	一个星期有七天 (yī gè xīngqī yǒu qī tiān) — У тижні сім днів (u tyzhni sim dniv)
八 (bā)	вісім (visim)	我们早上八点开始上班 (wǒmen zǎoshang bā diǎn kāishǐ shàngbān) — Початок о восьмій годині (pochatok o vos'miy hodyni)
九 (jiǔ)	дев'ять (dev'yat')	火车在九点钟出发 (huǒchē zài jiǔ diǎnzhōng chūfā) — Потяг о дев'ятій ранку (potyah o dev'yatiy ranku)
十 (shí)	десять (desyat')	这本书只要十块钱 (zhè běn shū zhǐ yào shí kuài qián) — У мене десять книг (u mene desyat' knyh)

👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Chinese) — Числа, дні тижня, місяці та час

---

Набір 3: Дім, кімнати, меблі та повсякденні предмети (32 картки)

Стілець, стіл, ліжко, диван, лампа, двері, вікно, ключ, кухня, спальня та предмети побуту.

Слово (中文)	Значення (Українська)	Приклад речення та переклад
房子 (fángzi)	дім / будинок (dim / budynok)	这座房子既宽敞又明亮 (zhè zuò fángzi jì kuānchang yòu míngliàng) — Наш дім дуже затишний (nash dim duzhe zatyshnyy)
公寓 (gōngyù)	квартира (kvartyra)	我在市中心租了一套公寓 (wǒ zài shìzhōngxīn zū le yī tào gōngyù) — Це світла квартира (tse svitla kvartyra)
房间 (fángjiān)	кімната (kimnata)	这个房间的采光非常好 (zhège fángjiān de cǎiguāng fēicháng hǎo) — Моя кімната чиста (moya kimnata chysta)
厨房 (chúfáng)	кухня (kukhnya)	妈妈正在厨房里做晚饭 (māma zhèngzài chúfáng lǐ zuò wǎnfàn) — Ми готуємо на кухні (my hotuyemo na kukhni)
卧室 (wòshì)	спальня (spal'nya)	这间卧室既安静又舒适 (zhè jiān wòshì jì ānjìng yòu shūshì) — У спальні дуже тихо (u spal'ni duzhe tykho)
浴室 (yùshì)	ванна кімната (vanna kimnata)	我去浴室里洗个热水澡 (wǒ qù yùshì lǐ xǐ gè rèshuǐzǎo) — Я мию руки у ванній (ya myyu ruky u vanniy)
客厅 (kètīng)	вітальня (vital'nya)	全家人坐在客厅里看电视 (quánjiārén zuò zài kètīng lǐ kàn diànshì) — Ми сидимо у вітальні (my sydymo u vital'ni)
花园 (huāyuán)	сад (sad)	花园里种满了鲜花 (huāyuán lǐ zhòngmǎn le xiānhuā) — У саду цвітуть квіти (u sadu tsvitut' kvity)
椅子 (yǐzi)	стілець (stilets')	请坐在这把木头椅子上 (qǐng zuò zài zhè bǎ mùtou yǐzi shàng) — Цей стілець дуже зручний (tsey stilets' duzhe zruchnyy)
桌子 (zhuōzi)	стіл (stil)	桌子上放着一杯热茶 (zhuōzi shàng fàngzhe yī bēi rèchá) — Книга лежить на столі (knyha lezhyt' na stoli)

👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Chinese) — Дім, кімнати, меблі та повсякденні предмети

---

Набір 4: Їжа, напої, страви та замовлення в ресторані (32 картки)

Вода, хліб, кава, чай, молоко, сир, м'ясо, риба, суп, сніданок, вечеря, меню та рахунок.

Слово (中文)	Значення (Українська)	Приклад речення та переклад
水 (shuǐ)	вода (voda)	请给我一杯温开水 (qǐng gěi wǒ yī bēi wēnkāishuǐ) — Склянка чистої води (sklyanka chystoyi vody)
面包 (miànbāo)	хліб (khlib)	我早餐喜欢吃烤面包 (wǒ zǎocān xǐhuan chī kǎo miànbāo) — Свіжий та запашний хліб (svizhyy ta zapashnyy khlib)
咖啡 (kāfēi)	кава (kava)	我想点一杯不加糖的咖啡 (wǒ xiǎng diǎn yī bēi bù jiā táng de kāfēi) — Філіжанка гарячої кави (filizhanka haryachoyi kavy)
茶 (chá)	чай (chay)	中国人喜欢喝清香的绿茶 (Zhōngguórén xǐhuan hē qīngxiāng de lǜchá) — Зелений чай з лимоном (zelenyy chay z lymonom)
牛奶 (niúnǎi)	молоко (moloko)	睡前喝一杯热牛奶有助于睡眠 (hē yī bēi rè niúnǎi) — Склянка теплого молока (sklyanka teploho moloka)
果汁 (guǒzhī)	сік (sik)	这杯鲜榨橙汁非常甜 (zhè bēi xiānzhà chéngzhī fēicháng tián) — Свіжий яблучний сік (svizhyy yabluchnyy sik)
葡萄酒 (pútaojiǔ)	вино (vyno)	晚餐时我们喝了一杯红葡萄酒 (hē le yī bēi hóng pútaojiǔ) — Келих червоного вина (kelykh chervonoho vyna)
啤酒 (píjiǔ)	пиво (pyvo)	夏天喝冰镇啤酒真凉快 (xiàtiān hē bīngzhèn píjiǔ zhēn liángkuai) — Кухоль холодного пива (kukhol' kholodnoho pyva)
奶酪 / 芝士 (nǎilào)	сир (syr)	我喜欢在面包上放一片奶酪 (fàng yī piàn nǎilào) — Канапка з твердим сиром (kanapka z tverdym syrom)
黄油 (huángyóu)	масло (maslo)	烤面包抹上黄油非常香 (kǎo miànbāo mǒ shàng huángyóu fēicháng xiāng) — Хліб з вершковим маслом (khlib z vershkovym maslom)

👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Chinese) — Їжа, напої, страви та замовлення в ресторані

---

Набір 5: Фрукти, овочі та продукти в супермаркеті (32 картки)

Яблуко, банан, апельсин, полуниця, помідор, картопля, морква, цибуля, часник, салат, олія та мед.

Слово (中文)	Значення (Українська)	Приклад речення та переклад
水果 (shuǐguǒ)	фрукт (frukt)	饭后吃一点新鲜水果真好 (fànhòu chī yīdiǎn xīnxiān shuǐguǒ) — Свіжі та солодкі фрукти (svizhi ta solodki frukty)
苹果 (píngguǒ)	яблуко (yabluko)	这个红苹果又脆又甜 (zhège hóng píngguǒ yòu cuì yòu tián) — Соковите червоне яблуко (sokovyte chervone yabluko)
香蕉 (xiāngjiāo)	банан (banan)	熟透的黄香蕉吃起来很香甜 (shútòu de huáng xiāngjiāo) — Стиглий жовтий банан (styhlyy zhovtyy banan)
橙子 / 橘子 (chéngzi)	апельсин (apel'syn)	这个橙子水分充足而且很甜 (zhège chéngzi hěn tián) — Солодкий та соковитий апельсин (solodkyy apel'syn)
柠檬 (níngméng)	лимон (lymon)	黄色的柠檬尝起来非常酸 (huángsè de níngméng fēicháng suān) — Кислий жовтий лимон (kyslyy zhovtyy lymon)
草莓 (cǎoméi)	полуниця (polunytsya)	篮子里装满了鲜红的草莓 (lánzi lǐ zhuāngmǎn le cǎoméi) — Солодка червона полуниця (solodka chervona polunytsya)
葡萄 (pútao)	виноград (vynohrad)	这串紫葡萄洗干净就能吃 (zhè chuàn zǐ pútao hěn tián) — Гроно солодкого винограду (hrono solodkoho vynohradu)
桃子 (táozi)	персик (persyk)	夏天成熟的水蜜桃汁水很多 (shuǐmìtáo zhīshuǐ hěn duō) — Стиглий та запашний персик (styhlyy ta zapashnyy persyk)
西瓜 (xīguā)	кавун (kavun)	夏天吃一块冰镇西瓜真解渴 (chī yī kuài bīngzhèn xīguā) — Солодкий червоний кавун (solodkyy chervonyy kavun)
菠萝 / 凤梨 (bōluó)	ананас (ananas)	切好的黄金菠萝散发着果香 (qiē hǎo de huángjīn bōluó) — Соковитий тропічний ананас (sokovytyy tropichnyy ananas)

👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Chinese) — Фрукти, овочі та продукти в супермаркеті

---

Набір 6: Сім'я, люди, друзі та особисті стосунки (32 картки)

Мати, батько, брат, сестра, бабуся й дідусь, чоловік, дружина, дитина, друг, сусід і колега.

Слово (中文)	Значення (Українська)	Приклад речення та переклад
家庭 (jiātíng)	сім'я (sim'ya)	我的家庭很幸福。 (Wǒ de jiātíng hěn xìngfú.) — Моя сім'я живе тут. (Moya sim'ya zhyve tut.)
母亲 (mǔqīn)	мати (maty)	我妈妈每天做晚饭。 (Wǒ māma měitiān zuò wǎnfàn.) — Моя мама смачно готує. (Moya mama smachno hotuye.)
父亲 (fùqīn)	батько (bat'ko)	我爸爸在医院工作。 (Wǒ bàba zài yīyuàn gōngzuò.) — Мій батько працює в лікарні. (Miy bat'ko pratsyuye v likarni.)
父母 (fùmǔ)	батьки (bat'ky)	我父母今天在家。 (Wǒ fùmǔ jīntiān zàijiā.) — Мої батьки зараз вдома. (Moyi bat'ky zaraz vdoma.)
兄弟 (xiōngdì)	брат (brat)	我哥哥会弹吉他。 (Wǒ gēge huì tán jítā.) — Мій брат грає на гітарі. (Miy brat hraye na hitari.)
姐妹 (jiěmèi)	сестра (sestra)	我姐姐在大学读书。 (Wǒ jiějie zài dàxué dúshū.) — Моя сестра вчиться у виші. (Moya sestra vchyt'sya u vyshi.)
儿子 (érzi)	син (syn)	他们的儿子上小学了。 (Tāmen de érzi shàng xiǎoxué le.) — Їхній син ходить до школи. (Yikhniy syn khodyt' do shkoly.)
女儿 (nǚ'ér)	дочка (dochka)	他们的女儿喜欢画画。 (Tāmen de nǚ'ér xǐhuan huàhuà.) — Їхня дочка любить малювати. (Yikhnya dochka lyubyt' malyuvaty.)
祖父 (zǔfù)	дідусь (didus')	我爷爷喜欢讲故事。 (Wǒ yéye xǐhuan jiǎng gùshi.) — Мій дідусь читає газету. (Miy didus' chytaye hazetu.)
祖母 (zǔmǔ)	бабуся (babusya)	我奶奶周末烤面包。 (Wǒ nǎinai zhōumò kǎo miànbāo.) — Бабуся пече свіжий хліб. (Babusya peche svizhyy khlib.)

👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Chinese) — Сім'я, люди, друзі та особисті стосунки

---

Набір 7: Одяг, взуття, аксесуари та кольори (32 картки)

Сорочка, штани, сукня, куртка, пальто, взуття, шкарпетки, капелюх, окуляри, червоний, синій, зелений, чорний і білий.

Слово (中文)	Значення (Українська)	Приклад речення та переклад
衣服 (yīfu)	одяг (odyah)	我正在整理干净的衣服。 (Wǒ zhèngzài zhěnglǐ gānjìng de yīfu.) — Цей одяг дуже зручний. (Tsey odyah duzhe zruchnyy.)
衬衫 (chènshān)	сорочка (sorochka)	他穿着一件白衬衫。 (Tā chuānzhe yī jiàn bái chènshān.) — Він носить білу сорочку. (Vin nosyt' bilu sorochku.)
T恤衫 (T-xùshān)	футболка (futbolka)	夏天我穿棉质T恤衫。 (Xiàtiān wǒ chuān miánzhì T-xùshān.) — Я купив нову футболку. (Ya kupyv novu futbolku.)
毛衣 (máoyī)	светр (svetr)	这件羊毛毛衣很暖和。 (Zhè jiàn yángmáo máoyī hěn nuǎnhuo.) — Цей теплий светр із вовни. (Tsey teplyy svetr iz vovny.)
夹克 (jiákè)	куртка (kurtka)	出门前请穿上你的夹克。 (Chūmén qián qǐng chuān shàng nǐ de jiákè.) — Одягни куртку перед виходом. (Odyahny kurtku pered vykhodom.)
大衣 (dàyī)	пальто (pal'to)	她把厚大衣挂在门边。 (Tā bǎ hòu dàyī guà zài mén biān.) — Взимку я ношу тепле пальто. (Vzymku ya noshu teple pal'to.)
西装 (xīzhuāng)	костюм (kostyum)	他为婚礼买了一套深色西装。 (Tā wèi hūnlǐ mǎile yī tào shēnsè xīzhuāng.) — Він одягнув діловий костюм. (Vin odyahnuv dilovyy kostyum.)
连衣裙 (liányīqún)	сукня (suknya)	她今天穿着漂亮的连衣裙。 (Tā jīntiān chuānzhe piàoliang de liányīqún.) — На ній красива літня сукня. (Na niy krasyva litnya suknya.)
裙子 (qúnzi)	спідниця (spidnytsya)	这条半身裙很配她的上衣。 (Zhè tiáo bànshēnqún hěn pèi tā de shàngyī.) — Ця спідниця їй дуже пасує. (Tsya spidnytsya yiy duzhe pasuye.)
裤子 (kùzi)	штани (shtany)	这条黑裤子稍微有点长。 (Zhè tiáo hēi kùzi shāowēi yǒudiǎn cháng.) — Ці чорні штани трохи задовгі. (Tsi chorni shtany trokhy zadovhi.)

👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Chinese) — Одяг, взуття, аксесуари та кольори

---

Набір 8: Частини тіла, здоров'я, лікар та аптека (32 картки)

Голова, око, вухо, рука, нога, серце, шлунок, зуб, біль, температура, кашель, лікар, лікарня, аптека та ліки.

Слово (中文)	Значення (Українська)	Приклад речення та переклад
身体 (shēntǐ)	тіло (tilo)	运动使身体健康强壮。 (Yùndòng shǐ shēntǐ jiànkāng qiángzhuàng.) — Спорт зміцнює наше тіло. (Sport zmitsnyuye nashe tilo.)
头 (tóu)	голова (holova)	他点头表示同意。 (Tā diǎntóu biǎoshì tóngyì.) — Він кивнув головою. (Vin kyvnuv holovoyu.)
头发 (tóufa)	волосся (volossya)	她每天早上梳长头发。 (Tā měitiān zǎoshang shū cháng tóufa.) — У неї довге темне волосся. (U neyi dovhe temne volossya.)
脸 (liǎn)	обличчя (oblychchya)	我用冷水洗脸。 (Wǒ yòng lěngshuǐ xǐliǎn.) — Я вмиваю обличчя водою. (Ya vmyvayu oblychchya vodoyu.)
眼睛 (yǎnjing)	око (oko)	她闭上眼睛睡着了。 (Tā bìshàng yǎnjing shuìzháo le.) — У неї красиві зелені очі. (U neyi krasyvi zeleni ochi.)
耳朵 (ěrduo)	вухо (vukho)	她在我耳边低声说话。 (Tā zài wǒ ěrbiān dīshēng shuōhuà.) — У мене болить праве вухо. (U mene bolyt' prave vukho.)
鼻子 (bízi)	ніс (nis)	寒风吹得我鼻子发凉。 (Hánfēng chuī de wǒ bízi fāliáng.) — На морозі мерзне ніс. (Na morozi merzne nis.)
嘴 (zuǐ)	рот (rot)	看牙医时请张大嘴巴。 (Kàn yáyī shí qǐng zhāngdà zuǐba.) — Відкрийте рот ширше у лікаря. (Vidkryyte rot shyrshe u likarya.)
牙齿 (yáchǐ)	зуб (zub)	我每天刷两次牙齿。 (Wǒ měitiān shuā liǎng cì yáchǐ.) — Я чищу зуби щоранку. (Ya chyshchu zuby shchoranku.)
舌头 (shétou)	язик (yazyk)	热汤烫到了我的舌头。 (Rètāng tàng dàole wǒ de shétou.) — Гарячий чай обпік мені язик. (Haryachyy chay obpik meni yazyk.)

👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Chinese) — Частини тіла, здоров'я, лікар та аптека

---

Набір 9: Тварини, домашні улюбленці, природа та погода (32 картки)

Собака, кішка, кінь, птах, риба, лев, дерево, квітка, ліс, гора, море, річка, сонце, дощ, сніг і вітер.

Слово (中文)	Значення (Українська)	Приклад речення та переклад
动物 (dòngwù)	тварина (tvaryna)	野生动物在森林里自由生活。 (Yěshēng dòngwù zài sēnlín lǐ zìyóu shēnghuó.) — Діти люблять свійських тварин. (Dity lyublyat' sviys'kykh tvaryn.)
狗 (gǒu)	собака (sobaka)	小狗在公园里欢快地奔跑。 (Xiǎogǒu zài gōngyuán lǐ huānkuài de bēnpǎo.) — Собака бігає в парку. (Sobaka bihaye v parku.)
猫 (māo)	кішка (kishka)	猫咪在温暖的沙发上睡觉。 (Māomī zài wēnnuǎn de shāfā shàng shuìjiào.) — Кішка спить на дивані. (Kishka spyt' na dyvani.)
鸟 (niǎo)	птах (ptakh)	一只小鸟在树上唱歌。 (Yī zhī xiǎoniǎo zài shù shàng chànggē.) — Птах співає на гілці. (Ptakh spivaye na hiltsi.)
马 (mǎ)	кінь (kin')	棕色的马在田野上奔跑。 (Zōngsè de mǎ zài tiányě shàng bēnpǎo.) — Кінь швидко скаче полем. (Kin' shvydko skache polem.)
奶牛 (nǎiniú)	корова (korova)	奶牛在草地上吃新鲜的草。 (Nǎiniú zài cǎodì shàng chī xīnxiān de cǎo.) — Корова пасеться на лузі. (Korova paset'sya na luzi.)
猪 (zhū)	свиня (svynya)	农夫每天早上喂猪。 (Nóngfū měitiān zǎoshang wèi zhū.) — На фермі живуть рожеві свині. (Na fermi zhyvut' rozhevi svyni.)
绵羊 (miányáng)	вівця (vivtsya)	白绵羊在绿山坡上吃草。 (Bái miányáng zài lǜ shānpō shàng chīcǎo.) — Вівці дають теплу вовну. (Vivtsi dayut' teplu vovnu.)
母鸡 (mǔjī)	курка (kurka)	母鸡每天早上生新鲜鸡蛋。 (Mǔjī měitiān zǎoshang shēng xīnxiān jīdàn.) — Курка несе свіжі яйця. (Kurka nese svizhi yaytsya.)
兔子 (tùzi)	кролик (krolyk)	白兔喜欢吃脆脆的胡萝卜。 (Báitù xǐhuan chī cuìcuì de húluóbo.) — Білий кролик гризе моркву. (Bilyy krolyk hryze morkvu.)

👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Chinese) — Тварини, домашні улюбленці, природа та погода

---

Набір 10: Подорожі, аеропорт, поїзд, готель та напрямки (32 картки)

Літак, аеропорт, рейс, паспорт, валіза, квиток, поїзд, автобус, таксі, готель, бронювання, карта, ліворуч, праворуч і північ.

Слово (中文)	Значення (Українська)	Приклад речення та переклад
旅行 (lǚxíng)	поїздка (poyizdka)	我们的周末旅行令人难忘。 (Wǒmen de zhōumò lǚxíng lìngrén nánwàng.) — Наша поїздка була чудовою. (Nasha poyizdka bula chudovoyu.)
机场 (jīchǎng)	аеропорт (aeroport)	请提前两小时到达机场。 (Qǐng tíqián liǎng xiǎoshí dàodá jīchǎng.) — Ми приїхали в аеропорт вчасно. (My pryyikhaly v aeroport vchasno.)
飞机 (fēijī)	літак (litak)	飞机准时起飞了。 (Fēijī zhǔnshí qǐfēi le.) — Літак злетів за розкладом. (Litak zletiv za rozkladom.)
航班 (hángbān)	рейс (reys)	我们的直飞航班需要两小时。 (Wǒmen de zhífēi hángbān xūyào liǎng xiǎoshí.) — Наш прямий рейс триває дві години. (Nash pryamyy reys tryvaye dvi hodyny.)
护照 (hùzhào)	паспорт (pasport)	请在边检处出示您的护照。 (Qǐng zài biānjiǎn chù chūshì nín de hùzhào.) — Покажіть ваш паспорт. (Pokazhit' vash pasport.)
登机牌 (dēngjīpái)	талон (talon)	请把登机牌拿在手里。 (Qǐng bǎ dēngjīpái ná zài shǒulǐ.) — Ось мій посадковий талон. (Os' miy posadkovyy talon.)
行李箱 (xínglǐxiāng)	валіза (valiza)	这个沉重的行李箱有四个轮子。 (Zhège chénzhòng de xínglǐxiāng yǒu sì gè lúnzi.) — Я зібрав велику валізу. (Ya zibrav velyku valizu.)
背包 (bēibāo)	рюкзак (ryukzak)	我把笔记本电脑放在背包里。 (Wǒ bǎ bǐjìběn diànnǎo fàng zài bēibāo lǐ.) — Він носить зручний рюкзак. (Vin nosyt' zruchnyy ryukzak.)
火车 (huǒchē)	поїзд (poyizd)	高速火车从三号站台发车。 (Gāosù huǒchē cóng sān hào zhàntái fāchē.) — Швидкий поїзд рушає о першій. (Shvydkyy poyizd rushaye o pershiy.)
火车站 (huǒchēzhàn)	вокзал (vokzal)	我们在主火车站外面见面吧。 (Wǒmen zài zhǔ huǒchēzhàn wàimiàn jiànmiàn ba.) — Зустрінемося біля вокзалу. (Zustrinemosya bilya vokzalu.)

👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Chinese) — Подорожі, аеропорт, поїзд, готель та напрямки

---

Набір 11: Міські місця, магазини, гроші та повсякденні справи (32 картки)

Вулиця, площа, парк, банк, пошта, супермаркет, пекарня, музей, кінотеатр, гроші, кредитна картка, ціна та чек.

Слово (中文)	Значення (Українська)	Приклад речення та переклад
城市 (chéngshì)	місто (misto)	这座城市很大 (zhè zuò chéngshì hěn dà). — Це місто дуже гарне (tse misto duzhe harne).
村庄 (cūnzhuāng)	село (selo)	这个村庄很安静 (zhège cūnzhuāng hěn ānjìng). — Це дуже тихе село (tse duzhe tykhe selo).
市中心 (shìzhōngxīn)	центр (tsentr)	我们去市中心吧 (wǒmen qù shìzhōngxīn ba). — Ми їдемо в центр (my yidemo v tsentr).
广场 (guǎngchǎng)	площа (ploshcha)	广场上有很多人 (guǎngchǎng shàng yǒu hěn duō rén). — Головна площа велика (holovna ploshcha velyka).
公园 (gōngyuán)	парк (park)	孩子们在公园玩 (háizimen zài gōngyuán wán). — Ми гуляємо в парку (my hulyayemo v parku).
超市 (chāoshì)	супермаркет (supermarket)	我去超市买菜 (wǒ qù chāoshì mǎi cài). — Я в супермаркеті (ya v supermarketi).
市场 (shìchǎng)	ринок (rynok)	市场里有新鲜水果 (shìchǎng lǐ yǒu xīnxiān shuǐguǒ). — На ринку свіжі овочі (na rynku svizhi ovochi).
面包店 (miànbāodiàn)	пекарня (pekarnya)	面包店的面包很香 (miànbāodiàn de miànbāo hěn xiāng). — У пекарні свіжий хліб (u pekarni svizhyy khlib).
书店 (shūdiàn)	книгарня (knyharnya)	我在书店买了一本书 (wǒ zài shūdiàn mǎile yì běn shū). — Я купую книги в книгарні (ya kupuyu knyhy v knyharni).
服装店 (fúzhuāngdiàn)	магазин одягу (mahazyn odyahu)	这家服装店打折 (zhè jiā fúzhuāngdiàn dǎzhé). — Тут гарний одяг (tut harnyy odyah).

👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Chinese) — Міські місця, магазини, гроші та повсякденні справи

---

Набір 12: Школа, робота, офіс, технології та професії (32 картки)

Школа, університет, учитель, студент, книга, ручка, комп'ютер, телефон, інтернет, пошта, робота, офіс, інженер і юрист.

Слово (中文)	Значення (Українська)	Приклад речення та переклад
学校 (xuéxiào)	школа (shkola)	学校八点开始上课 (xuéxiào bā diǎn kāishǐ shàngkè). — Діти йдуть до школи (dity ydut' do shkoly).
大学 (dàxué)	університет (universytet)	她在大学里读书 (tā zài dàxué lǐ dúshū). — Вона в університеті (vona v universyteti).
教室 (jiàoshì)	клас (klas)	教室里非常安静 (jiàoshì lǐ fēicháng ānjìng). — Наш клас дуже світлий (nash klas duzhe svitlyy).
课 (kè)	урок (urok)	今天的课很有趣 (jīntiān de kè hěn yǒuqù). — Цей урок дуже цікавий (tsey urok duzhe tsikavyy).
作业 (zuòyè)	домашнє завдання (zavdannya)	我已经写完作业了 (wǒ yǐjīng xiěwán zuòyè le). — Я зробив уроки (ya zrobyv uroky).
考试 (kǎoshì)	іспит (ispyt)	她通过了期末考试 (tā tōngguòle qīmò kǎoshì). — Вона успішно склала іспит (vona uspishno sklala ispyt).
书 (shū)	книга (knyha)	这本书非常有意思 (zhè běn shū fēicháng yǒuyìsi). — Це дуже цікава книга (tse duzhe tsikava knyha).
笔记本 (bǐjìběn)	зошит (zoshyt)	请把重点记在笔记本上 (qǐng bǎ zhòngdiǎn jì zài bǐjìběn shàng). — Запиши це в зошит (zapyshy tse v zoshyt).
页 (yè)	сторінка (storinka)	请翻到第十页 (qǐng fāndào dì shí yè). — Відкрийте десяту сторінку (vidkryyte desyatu storinku).
钢笔 (gāngbǐ)	ручка (ruchka)	我有一支黑色的钢笔 (wǒ yǒu yì zhī hēisè de gāngbǐ). — У мене є чорна ручка (u mene ye chorna ruchka).

👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Chinese) — Школа, робота, офіс, технології та професії

---

Набір 13: 32 найважливіші повсякденні дієслова дії (32 картки)

Бути, мати, йти, приходити, робити, їсти, пити, спати, говорити, читати, писати, купувати, працювати й вчитися.

Слово (中文)	Значення (Українська)	Приклад речення та переклад
是 (shì)	бути (buty)	他是我的好朋友 (tā shì wǒ de hǎo péngyou). — Я буду вдома ввечері (ya budu vdoma vvecheri).
有 (yǒu)	мати (maty)	我有两个好消息 (wǒ yǒu liǎng gè hǎo xiāoxi). — Ми маємо вільний час (my mayemo vil'nyy chas).
去 (qù)	йти (yty)	我明天去北京出差 (wǒ míngtiān qù Běijīng chūchāi). — Ми йдемо гуляти в парк (my ydemo hulyaty v park).
来 (lái)	приходити (prykhodyty)	欢迎你来我家做客 (huānyíng nǐ lái wǒ jiā zuòkè). — Приходь до нас у гості (prykhod' do nas u hosti).
做 (zuò)	робити (robyty)	妈妈在做美味的晚餐 (māma zài zuò měiwèi de wǎncān). — Що ти зараз робиш? (shcho ty zaraz robysh?)
吃 (chī)	їсти (yisty)	我们中午十二点吃饭 (wǒmen zhōngwǔ shí'èr diǎn chīfàn). — Ми їмо смачний обід (my yimo smachnyy obid).
喝 (hē)	пити (pyty)	请多喝一点温水 (qǐng duō hē yìdiǎn wēnshuǐ). — Я п'ю зелений чай (ya p'yu zelenyy chay).
睡觉 (shuìjiào)	спати (spaty)	我每天晚上十点睡觉 (wǒ měitiān wǎnshang shí diǎn shuìjiào). — Дитина солодко спить (dytyna solodko spyt').
醒来 (xǐnglái)	прокидатися (prokydatysya)	我早上六点钟醒来 (wǒ zǎoshang liù diǎnzhōng xǐnglái). — Я прокидаюся о сьомій (ya prokydayusya o s'omiy).
说 (shuō)	говорити (hovoryty)	她能流利地说三种语言 (tā néng liúlì de shuō sān zhǒng yǔyán). — Вона вільно говорить (vona vil'no hovoryt').

👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Chinese) — 32 найважливіші повсякденні дієслова дії

---

Набір 14: 32 найважливіші прикметники та антоніми (32 картки)

Великий, маленький, хороший, поганий, гарячий, холодний, новий, старий, швидкий, повільний, дорогий, дешевий, легкий і важкий.

Слово (中文)	Значення (Українська)	Приклад речення та переклад
大 (dà)	великий (velykyy)	他们住在一栋大房子里 (tāmen zhù zài yí dòng dà fángzi lǐ). — Це дуже великий будинок (tse duzhe velykyy budynok).
小 (xiǎo)	маленький (malen'kyy)	这个小包非常方便 (zhège xiǎobāo fēicháng fāngbiàn). — Це маленький песик (tse malen'kyy pesyk).
好 (hǎo)	добрий (dobryy)	这是一个很好的主意 (zhè shì yígè hěn hǎo de zhǔyi). — Це дуже добра новина (tse duzhe dobra novyna).
坏 (huài)	поганий (pohanyy)	今天的天气不太好 (jīntiān de tiānqì bú tài hǎo). — Сьогодні погана погода (s'ohodni pohana pohoda).
新 (xīn)	новий (novyy)	我买了一双新鞋子 (wǒ mǎile yì shuāng xīn xiézi). — У мене нова машина (u mene nova mashyna).
旧 (jiù)	старий (staryy)	这座石头桥很古老 (zhè zuò shítou qiáo hěn gǔlǎo). — Це дуже старий міст (tse duzhe staryy mist).
年轻 (niánqīng)	молодий (molodyy)	这位新老师很年轻 (zhè wèi xīn lǎoshī hěn niánqīng). — Це молодий спеціаліст (tse molodyy spetsialist).
热 (rè)	гарячий (haryachyy)	小心，这碗汤很烫 (xiǎoxīn, zhè wǎn tāng hěn tàng). — Обережно, суп гарячий (oberezhno, sup haryachyy).
冷 (lěng)	холодний (kholodnyy)	冬天的风吹着很冷 (dōngtiān de fēng chuīzhe hěn lěng). — Вода в річці холодна (voda v richtsi kholodna).
暖和 (nuǎnhuo)	теплий (teplyy)	春天的阳光很暖和 (chūntiān de yángguāng hěn nuǎnhuo). — Сьогодні теплий весняний день (s'ohodni teplyy vesnyanyy den').

👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Chinese) — 32 найважливіші прикметники та антоніми

---

Набір 15: Почуття, емоції, характер та хобі (32 картки)

Щасливий, сумний, втомлений, сердитий, спокійний, гордий, добрий, чесний, музика, кіно, спорт, плавання та кулінарія.

Слово (中文)	Значення (Українська)	Приклад речення та переклад
开心 (kāixīn)	щасливий (shchaslyvyy)	听到好消息她很开心 (tīngdào hǎo xiāoxi tā hěn kāixīn). — Вона дуже щаслива (vona duzhe shchaslyva).
难过 (nánguò)	сумний (sumnyy)	电影的结局有点让人难过 (diànyǐng de jiéjú yǒudiǎn ràng rén nánguò). — Це трохи сумна історія (tse trokhy sumna istoriya).
累 (lèi)	втомлений (vtomlenyy)	跑完步我觉得有点累 (pǎowán bù wǒ juéde yǒudiǎn lèi). — Я втомився після роботи (ya vtomyvsya pislya roboty).
生气 (shēngqì)	сердитий (serdytyy)	请不要生我的气 (qǐng búyào shēng wǒ de qì). — Не сердься на мене (ne serd'sya na mene).
平静 (píngjìng)	спокійний (spokiynyy)	蔚蓝的大海很平静 (wèilán de dàhǎi hěn píngjìng). — Море сьогодні спокійне (more s'ohodni spokiyne).
紧张 (jǐnzhāng)	нервовий (nervovyy)	考试前我有点儿紧张 (kǎoshì qián wǒ yǒudiǎnr jǐnzhāng). — Я хвилююся перед іспитом (ya khvylyuyusya pered ispytom).
兴奋 (xīngfèn)	натхненний (radisnyy)	孩子们对旅行感到很兴奋 (háizimen duì lǚxíng gǎndào hěn xīngfèn). — Діти радіють подорожі (dity radiyut' podorozhi).
惊讶 (jīngyà)	здивований (zdyvovanyy)	收到礼物他感到很惊讶 (shōudào lǐwù tā gǎndào hěn jīngyà). — Він був приємно здивований (vin buv pryyemno zdyvovanyy).
骄傲 (jiāo'ào)	гордий (hordyy)	父母为她感到非常骄傲 (fùmǔ wèi tā gǎndào fēicháng jiāo'ào). — Батьки пишаються нею (bat'ky pyshayut'sya neyu).
担心 (dānxīn)	стурбований (sturbovanyy)	请别为明天的天气担心 (qǐng bié wèi míngtiān de tiānqì dānxīn). — Не хвилюйся через дощ (ne khvylyuysya cherez doshch).

👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Chinese) — Почуття, емоції, характер та хобі

---

Щоденна 15-хвилинна практика з інтервальним повторенням

Вивчайте один тематичний набір кожні 2–3 дні (10–15 нових карток на день) і промовляйте кожен приклад уголос.